Аналіз психологічного стану населення в умовах війни був зроблений з метою допомогти визначити проблемні місця, що дозволить надалі підтримати населення під час військових дій і повоєнного відновлення України. Адже, психологічні наслідки війни включають, зокрема, довготривалу шкоду психоемоційному благополуччю і працездатності особистості, розлади соціальної адаптації і поведінки, поширення конфліктогенних явищ у громадах, посилення відцентрових тенденцій у суспільстві в цілому.

Дослідження було здійснене методом онлайн опитування на онлайн-панелі Kantar Україна і охопило осіб віком 18-55 років в містах України з населенням понад 50 тис. Участь в опитуванні була добровільною та анонімною. Методологія дослідження, у тому числі розроблені індикатори та опитувальник, базуються на наукових розробках Інституту соціальної та політичної психології НАПН України. Перший етап стартував в кінці липня – на початку серпня, опитування проводилося на підконтрольних уряду України територіях.

“Проблема психосоціальної адаптації в умовах війни актуальна в Україні з 2014 року через агресію росії на Донбасі та анексію Криму, та з моменту повномасштабного вторгнення вона набула нових обсягів. Війна негативно впливає фізично та емоційно як на учасників бойових дій, так і на цивільне населення. Емоційні страждання, пов’язані з війною, можуть виникнути не лише через пряму загрозу життю, насильство, поранення або смерть родичів, але й через інші стресори – економічні труднощі, невизначеність життєвих перспектив тощо. Психологічний стан населення потрібно відслідковувати і розуміти, де з’явились проблеми, щоби ефективно їх вирішити для благополуччя країни”, – коментують дослідження засновники фонду “Майнді” Богдан Міненко та Тарас Єрмаков.

Ключові висновки дослідження

1. Незважаючи на важкі обставини повномасштабної війни, суб’єктивна оцінка психологічного благополуччя українців є досить високою – 6,7 балів з 9 можливих. Це характерно для всіх демографічних груп і регіонів. Найбільший внесок у відчуття психологічного благополуччя приходиться на складову самооцінки (позитивне ставлення респондентів до самих себе). У той же час інструментальні складові благополуччя, такі, як здатність до саморегуляції емоцій та опанування складними емоційними станами (емоційна складова) або здатність справлятися з життєвими викликами (складова життєстійкості) оцінюються гірше. Така ситуація свідчить про те, що фаза психологічної мобілізації в суспільстві у зв’язку з війною ще триває, але ресурсів для її подальшого підтримання може бракувати.

Суб’єктивна оцінка психологічного благополуччя серед вимушено переміщених осіб, які продовжують перебувати в евакуації, є нижчою, ніж серед тих, хто не був переміщений, або вже повернувся додому.

2. 40% опитаних зазнали загрози власному життю та/або були безпосередніми свідками таких загроз у зв’язку з перебуванням у зоні бойових дій та/або під обстрілами. Понад 41% громадян мають родичів або близьких, які перебували чи перебувають у зоні бойових дій, у тому ч числі 16% втратили когось з близьких. Перебували в окупації, зазнали безпосередньої загрози насильства або були свідками таких загроз 6% респондентів. Кожен двадцятий опитуваний (5%) зазнав гіперкумулятивної травматизації – тобто пережив або став свідком усіх зазначених типів травмівних подій (обстріли, загроза життю близьких, окупація або полон). Лише 9% громадян заявили, що у жодний спосіб не стикалися з жодною травмівною подією за період повномасштабної війни.

3. Переважна більшість опитаних (понад 90%) мали прояви хоча б одного з симптомів посттравматичного стресового розладу, а 57% громадян перебувають в зоні ризику розвитку ПТСР.

4. Перспективи повоєнного відновлення України значною мірою залежать від рівня емоційної солідарності громадян та поширення в суспільстві культури психологічного здоров’я, яка передбачає, передусім, готовність розпізнати наявні проблеми і звернутися по допомогу в разі необхідності.

5. Рівень емоційної солідарності з приймаючими громадами як індикатор впливу на психологічне благополуччя внаслідок внутрішньої міграції є вищим за середній – відповідний індекс становить 37 балів з 50 можливих. Водночас громадяни схиляються до пасивного або декларативного типу солідарності – наявності позитивного ставлення до приймаючих громад при відносно невисокій готовності дієво інтегруватися у них, долучаючись до тих чи інших форм спільної дії.

6. Близько 70% респондентів не відчували потреби звертатися по психологічну допомогу протягом останнього місяця. Лише 3% респондентів отримували таку допомогу і ще 23% хотіли б звернутися до психолога, але поки не реалізували це бажання. Майже половина (45%) респондентів визнають, що їм потрібно «наважитися», щоб звернутися по психологічну допомогу. Ще близько третини громадян (30%) готові отримувати психологічну допомогу лише на безоплатній основі. Лише 34% респондентів знають, куди вони могли б звернутися по допомогу в разі необхідності, причому серед людей віком 41-55 років частка поінформованих з цих питань значущо менша – 24%.

7. Повномасштабна війна на території України несе серйозні загрози психологічному здоров’ю і благополуччю переважній більшості населення. Протидія цим загрозам та подолання їх деструктивних наслідків вимагає організації національної системи заходів зі збереження та відновлення психологічного здоров’я громадян, чільними складовими якої мають стати:

– створення мережі центрів (ресурсів, платформ, гарячих ліній) психологічної допомоги населенню, у тому числі на безоплатній основі;

– реалізації широкомасштабної психоедукаційної кампанії в ЗМІ, спрямованої на популяризацію культури турботи про психологічне здоров’я і дестигматизацію людей, які потребують психологічної допомоги;

– розробки єдиних стандартів інформаційного висвітлення подій війни з метою уникнення вторинної травматизації аудиторії через медіа і неухильного дотримання медіа-спільнотою цих стандартів протягом дії воєнного стану.

8. Вагому роль в координації зусиль професійної психологічної спільноти, центрів ухвалення цивільних і військових рішень може зіграти ініційована першою леді Оленою Зеленською Національна програма психічного здоров’я українців.

Дослідження реалізовується за фінансової підтримки UAF Coin (uafcoin.com) – благодійного фонду та волонтерської криптомонети, створених українською криптосоцмережею Sl8 (sl8.online) для підтримки ЗСУ.