Ринок для великих гравців, або Чому пасічники залежні від експортерів
У 2022 році українські бджолярі зібрали непоганий врожай меду. За різними оцінками — від 100 до 120 тис. т. Водночас експорт скоротився на 10 тис. т порівняно з показниками 2021 року.
До війни Україна була одним із найбільших експортерів меду до Європи: загальний обсяг у 2020 році становив понад 80 тис. т, у 2021-му — понад 60 тис. т. За даними ДМС, за січень-жовтень 2022 року експорт склав 38,719 тис. т. За попередніми оцінками експертів ринку, у 2022 році Україна експортувала близько 51 тис. т меду, тобто на 10 тис. т менше, ніж у 2021-му.
За словами Дмитра Кушніра, якщо враховувати, що на сьогодні окуповано близько 12% території України, і саме регіони з високою врожайністю меду, можна зробити припущення, що через війну недоотримано приблизно 20-25%. Якщо врахувати складність або неможливість ведення господарства у прифронтових зонах, ця цифра може бути більшою.
Головним експортним напрямком для українського меду залишається ЄС.
На торговельному майданчику «Медова біржа» закупівельна ціна на мед урожаю-2022 коливається від 50 до 150 грн/кг. Найдешевший соняшниковий мед, найдорожчі — рідкісні монофлорні сорти. Але пасічники зазначають, що реальна ціна закупівлі експортерами складає 60-65 грн/кг.
Як розповів Дмитро Кушнір, пасічники завжди нарікають і нарікатимуть на експортерів. Щоб позбутися таких протиріч, бджолярам варто виходити на експорт самостійно.
«Теоретично це можна зробити, але якщо взятися за справу конкретно, то виявляється, що виробляти мед — це одне, продавати його — інше, а експортувати — зовсім інше! Тому я, можливо, висловлю непопулярну серед бджолярів тезу, але робота експортера має дійсно свою додану вартість. Переважна більшість пасічників просто технічно не зможе виконати завдання з експорту», — зазначає експерт.
За його словами, вся справа в регламенті, який створений таким чином, що малому виробнику складно експортувати.
«Закон створений для великих гравців. Цю ситуацію потрібно змінювати», — впевнений Дмитро Кушнір.