Вперше за історію незалежності в України з’явився шанс справді знищити корупцію в будівельній сфері та розірвати “порочне коло”, де місцева влада “кришує” забудовників, які потім грабують інвесторів та діляться грошима з князьками. Адже ухвалений Верховною Радою закон №5655 серед іншого дає можливість спокійно працювати в Україні забудовникам із світовим ім’ям. Звісно, на місцях цьому чиниться шалений опір, підключаються проплачені матеріали у ЗМІ та введені будівельною мафією в оману представники громадськості. Проте останні події, коли антикорупційну реформу підтримали у Європі, дають впевненість, що Україна своїм шансом нарешті скористається.
Понад 30 років від проголошення незалежності України великі міста на кшталт Києва та Львова тримали будівельний ринок для своїх забудовників, категорично не впускаючи на нього міжнародних гравців. Закритість процесів видачі дозволів, контролю над будівництвом та й загалом корумпованість у містобудівній сфері дозволяли міській владі легко робити це.
В результаті великі міста стали заручниками місцевих будівельних картелів, які постійно працювали у тісних стосунках із місцевими владами. Це вже стало звичним для українських реалій, коли мери міст літають на приватних літаках із девелоперами, які зрештою виявляються шахраями та залишають без квартир та грошей десятки тисяч людей. А у містах виникають постійні будівельні скандали, для задоволення апетитів забудовників підключаються силовики, тітушки тощо.
Звісно, що такі умови банально відлякують міжнародних девелоперів, а тут ще й виявляється, що за все треба нести хабаря, до чого представники цивілізованих країн просто не звикли.
Зате такі умови – ідеальні для махінацій та обдиралова людей. Тільки за останні 10 років просто під носом у КМДА розквітли та схлопнулися три величезні будівельні піраміди: Войцеховського (15 тис. обдурених інвесторів, ), “Аркади” (“попалиʼ” 12 тис інвесторів, ) та “Укрбуду” Микитася (13 тис. інвесторів лишилися без грошей та квартир).
Розрубати цей Гордіїв вузол взялася нинішня центральна влада, яка ще навесні 2020 року дала старт масштабній реформі у сфері містобудування, почавши з сумнозвісної Державної архітектурно-будівельної інспекції. Яку справедливо називали найкорумпованішим органом країни.
Замість ліквідованої ДАБІ було створено орган з абсолютно іншими принципами роботи, заснованими на прозорості завдяки впровадженню діджитальних рішень – Державна інспекція архітектури та містобудування (ДІАМ). І на її рівні корупцію вдалося прибрати, в чому також допомогло введення три роки тому Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.
Наступним кроком у реформуванні будівельної сфери якраз і став закон №5655, ухвалений Радою. Який, крім інших переваг, дозволяє забудовникам із світовим ім’ям працювати в Україні без перешкод та корупційних ризиків.
Як зазначив віце-прем’єр-міністр Олександр Кубраков під час нещодавньої розмови на “Радіо НВ” з Максимом Бахматовим, мери великих міст – ті, хто найбільше не зацікавлений у реалізації містобудівної реформи саме через те, що їх влаштовує поточна ситуація. Коли забудовники роками – одні й ті ж, і ринки фактично законсервовані і нікого чужого туди не пускають. В той самий час як тільки в Україні з’являться великі міжнародні забудовники – це означатиме, що в нас все прозоро, бо вони не звикли давати хабарі.
Олександр Кубраков разом з колегою – віце-прем’єром Михайлом Федоровим – наводять й інші аргументи на користь закону №5655. Але головне: саме він закріплює цифровізацію та автоматизацію як базові напрямки змін у будівельній галузі. Що у свою чергу гарантує прозорість та усунення “людського фактору” від ухвалення рішень з високими корупційними ризиками.
Та не всім подобаються реформи. Як вже згадувалося, мерм великих міст не хочуть змін, бажаючи зберігти поточну “екосистему”. Вони хочуть аби як і раніше місцеві чиновники могли заплющувати очі на незаконні забудови, маючи з того власні зиски.
Для цього вкидуються величезні гроші на дискредитацію реформи, яку впроваджує закон №5655, у ЗМІ та соцмережах. Ба більше – супротивникам змін вдалося навіть пролобіювати критику цього закону на рівні Європарламенту. Щоправда, приховати маніпуляцію не вдалося.
Першими на сполох забили ЗМІ – журналісти виявили, що правку про внесення до резолюції Європарламенту про стійке відновлення та інтеграцію України до євроатлантичного співтовариства пункту з критикою закону №5655 внесли “з голосу” перед самим голосуванням, хоча на попередньому обговоренні вона була відхилена.
При цьому депутати довірились автору правки, бо самі, звісно, кількасотсторінковий закон не читали. Зрештою, журналісти зв’язалися ініціатором правки, який сам це підтвердив.
І тут варто зазначити, що ним є євродепутат Міхаель Галер, якого ЗМІ неодноразово називали давнім другом Віталія Кличка – найзапеклішого критика реформи і мера столиці, де коїться найбільше свавілля у будівельній сфері.
Пізніше сталася ще одна знакова подія – відкрита зустріч, яку команда Мінвідновлення провела з депутатами Європарламенту та представниками Єврокомісії. На ній торкнулися зокрема актуальних питань відновлення та реформи містобудування, і європейські представники отримали нарешті повну інформацію щодо ухваленого закону та містобудівної реформи, спрямованої на забезпечення прозорості та подолання корупції в цій сфері.
Після цього європейські парламентарі та єврокомісари одностайно схвалили закон №5655, що стало переламним етапом задля масштабної підтримки законопроекту у Європейському Союзі.