За що Нацбанк відкликає ліцензії у ломбардів

Сьогодні абсолютна більшість ломбардів, щодо яких Нацбанк застосує заходи впливу, це ті, що взагалі не подають регулятору звітності, не подають її в повному обсязі або геть не виходять з регулятором на зв’язок. Таких ломбардів немало, запевняють у Нацбанку. Тим паче, якщо враховувати ті, що працюють в регіонах, де йдуть бойові дії. Відтак, через війну такі ломбарди просто вимушені закриватись.

За даними НБУ, багато є і таких фінустанов, керівники яких перебувають за кордоном і не знаходять можливості надавати звітність регулятору.

“У випадках, коли ми не отримуємо інформацію, чим займається компанія, ми вимушені звертатися до неї з вимогою подати звітність. Якщо у встановлений термін цього не відбувається, компанії просто анулюється ліцензія. Абсолютна більшість випадків анулювання ліцензій саме такі”, – розповідає нам директор Департаменту нагляду за ринком небанківських фінансових послуг НБУ Тетяна Мосійчук.

Серед ломбардів є такі, які не функціонують і не надають регулятору звітності (так звані “сплячі” ломбарди).

“У другому випадку ми зв’язуємося з компаніями і запитуємо, чи планують вони відновити діяльність. Іншими словами, якщо такі ломбарди з нами на контакті, це не привід анулювати їм ліцензію. Але з початку 2024 року, відповідно до Закону України “Про фінансові послуги та фінансові компанії”, якщо ломбард не працюватиме, ліцензія у нього відкликатиметься”, – додає нам Тетяна Мосійчук.

Директор Департаменту ліцензування Нацбанку Михайло Федоренко у коментарі Delo.ua уточнює, що останнім часом Нацбанк приводить ломбарди (та й усі небанки загалом) до нових ліцензійних умов і зобов’язує їх підтверджувати фінансово-майновий стан власників істотної участі. Порушення в цих сферах – теж привід відібрати ліцензію.

“Багато ломбардів, як і інших учасників ринку, не виконали в строк ці вимоги. Нашими першими кроками по них було висування зобов’язань щодо усунень порушень, якщо вони раніше цього не зробили. Наступними кроками – призупинення та в основному анулювання ліцензії. Це стосується всіх небанківських установ”, – каже Михайло Федоренко.

Скільки українці позичають у ломбардів і хто лідер на ринку

За останніми звітними даними НБУ, протягом І півріччя 2023 року ломбарди загалом видали українцям кредити під заставу на понад 6,654 млрд грн. При цьому вартість прийнятої ломбардами застави склала за 6 місяців майже 7,283 млрд грн (на 9% більше, ніж обсяг кредитів). При цьому українці за І півріччя погасили перед ломбардами зобов’язань на 6,28 млрд грн, з яких 1,03 млрд грн (16,4%) – коштом застави.

За 6 місяців 2023 року послугами ломбардів українці скористалися понад 3 млн. раз, причому кожен п’ятий договір позики закривався коштом заставного майна (603,5 тис. угод). Тобто бачимо, що часто люди просто відносять у ломбард цінні речі задля отримання їх оціночної вартості і від початку не збираються їх викуповувати. І це не дивно, адже середньозважена річна процентна ставка ломбардів за кредитами не мала і у І півріччі становила 326%.

За обсягом доходів лідерами ринку є наступні гравці*:

• “Донкредит” (Ломбард “Благо”) – отримав за пів року 162,95 млн грн доходів (зобов’язання – 108,18 млн грн);
• Ломбард “Перший” – 148,54 млн грн (зобов’язання – 550,6 млн грн);
• Ломбард “Капітал” – 132,14 млн грн (зобов’язання – 265,85 млрд грн);
• Ломбард “Фінанс” – 105,5 млн грн (зобов’язання – 297,18 млрд грн);
• Ломбард “Кредит Юніон” – 100,35 млн грн (зобов’язання – 168,07 млрд грн).

*за даними НБУ за 1 півріччя 2023 року

Щоб зрозуміти типові умови кредитування, візьмімо для прикладу ломбард “Благо”. Він надає кредити новим клієнтам щонайбільше на 15 днів (ставка – 0,001% на день). Максимальна сума – 100 тис. грн. Якщо цю суму взяти й повернути за два тижні, доплатити зверху доведеться лише 15 грн. Для постійних клієнтів ставка вища – від 0,49% до 1,25%, в залежності від обраної оцінки.

Якщо постійний клієнт візьме заставу в 100 тис грн, то вже за 15 днів має (за найбільшою ставкою) повернути додатково 11,25 тис. грн (переплата складе понад 11% від взятої позики).

Яку заставу українці несуть у ломбарди

Якщо протягом І півріччя 2023-го ломбарди видали українцям кредитів на 6,654 млрд грн (працювало 164 ломбарди), то за той же період 2022-го, на який припав початок повномасштабної війни – 4,53 млрд грн.(на 2,124 млрд менше, працювало 195 ломбардів). Кількість ломбардів скоротилась на 31 гравця, а обсяг кредитів, навпаки, зріс.

Довідково: За І півріччя довоєнного 2021 року загальний обсяг кредитів складав аж 8,69 млрд грн (тоді працювало 287 ломбардів). 2022 року за той же період показник скоротився майже вдвічі через окупацію низки територій, як вдвічі скоротилась і кількість угод: з 4,85 млн до 2,44 млн договорів.

Звісно, що головною причиною збільшення обсягів кредитування у І півріччі 2023-го є падіння купівельної спроможності громадян, які вимушені користуватись послугами ломбардів. Однак повномасштабна війна практично не змінила типу застави, яку громадяни несуть у ломбарди задля отримання позик.

За І півріччя 2023-го люди несли в ломбарди таку заставу:

• Ювелірні вироби – на 4,825 млрд грн (72,5%);
• Побутова техніка – 1,79 млрд грн (26,9%);
• Інше майно – 37,3 млн грн;
• Автомобілі – 2,1 млн грн;
• Нерухомість – 0 млрд грн.

За підсумками того ж періоду 2022-го типи застави були такими:

• Ювелірні вироби – на 3,309 млрд грн (73%);
• Побутова техніка – 1,185 млрд грн (26,1%);
• Інше майно – 30,4 млн грн.
• Автомобілі – 3,9 млн грн.
• Нерухомість – 2 млн грн.

Традиційно з великим відривом перше місце посідають ювелірні вироби. На другому місці – побутова техніка. Автомобілі й нерухомість при цьому українці не закладають в ломбардах практично ніколи, надаючи перевагу кредиту в МФО чи в банку під заставу майна, якщо виникає гостра необхідність.

Якщо ж врахувати тенденції попередніх років і поточних тенденцій, можна припустити, що за підсумками 2023 року обсяг наданих ломбардами кредитів досягне позначки у 13 млрд грн, а кількість угод – 6 млн. При цьому близько 2 млрд грн українці погасять коштом застави.