Нещодавно компанія Chainalysis опублікувала щорічне дослідження – Звіт про географію криптовалюти. В документі представлений Глобальний індекс впровадження криптовалют за 2023 рік. В цьому рейтингу Україна зайняла 5 місце серед 155 країн світу (в минулому році – 3 місце). Лідерами індексу стали Індія, Нігерія, В’єтнам та США.
Експерти Chainalysis аналізували різні показники світової криптоекономініки: стан роздрібних послуг, обсяги біржової торгівлі P2P, розвиток DeFi та ін.
Багато уваги у звіті приділяється регіональним тенденціям. Так, експерти Chainalysis дослідили, як повномасштабна війна вплинула на ринок криптовалют в Україні. Редакція Delo.ua розповідає про найцікавіші тренди, цифри та прогнози з українського блоку глобального звіту про стан криптоіндустрії.
Попри війну: Східна Європа розвиває криптоіндустрію
Команда Chainalysis досліджувала стан криптоіндустрії в Східній Європі з липня 2022 року до червня 2023 року. За цей період вартість регіонального ринку криптовалют склала $445 млрд. Ця цифра становить 8,9% від глобальної транзакційної активності протягом досліджуваного періоду.
Загалом використання криптовалюти впало в більшості регіонів світу і Східна Європа не стала винятком. Минулого року обсяг транзакцій у регіоні зменшився на 22%.
Наразі економіки інших регіонів демонструють ознаки відновлення після “криптозими”. Але Східна Європа все ще потерпає від економічних наслідків нападу Росії на Україну.
Зміна криптовалютної активності у 2022-2023 роках
Протягом 2022-2023 років аналітики Chainalysis відмічали сплески активності криптоінвесторів. Але обсяг великих інституційних транзакцій (більше $10 млн) все одно знижувався. А менші об’єми інституційних транзакцій ($1-10 млн) залишався відносно стабільними. При цьому обсяг професійних транзакцій ($10 тис. – 1 млн) виявився більше інституційних фінансових операцій. Також залишився стабільним обсяг роздрібних операцій (до $1-10 тис.).
“Дані свідчать про те, що в той час як найбільші користувачі криптовалют у регіоні скоротили свою активність через “криптозиму”, решта залишаються відданими цьому класу активів”, – вважають експерти Chainalysis.
За оцінками Chainalysis, найбільші спади криптовалютної активності у Східній Європі збіглися з такими бурхливими ринковими подіями, як крах FTX наприкінці 2022 року, а також закриття Silicon Valley Bank, Silvergate Bank і Signature Bank в березні 2023 року. До речі, аналогічні тренди відтоку грошей з криптоактивів відбувались й в інших регіонах світу.
“Дані про розмір переказу показують, що інституційні криптоінвестори особливо змінювали свою поведінку протягом цього періоду часу”, – говорять представники Chainalysis.
У 2022 та 2023 роках у Східній Європі розвивається DeFi
Розвиток DeFi можна вважати однією з помітних позитивних тенденцій для регіону. Східна Європа була одним з трьох регіонів, де спостерігається зростання активності DeFi на 3%.
Експерти Chainalysis кажуть, що важко визначити причини такого підйому. Можливо, невизначеність щодо регіональних криптоправил та потрясіння на крипторинку стали фактором зростання для DeFi.
“У минулому ми помітили, що інвестори звертаються до DeFi, коли виникають проблеми з централізованими біржами або під час ринкової кризи. Ймовірно, це відбулося через більший контроль над коштами, який DeFi надає користувачам через некастодіальний характер протоколів”, – зазначено у звіті.
На зменшення крипторинку в Україні та Росії впливають різні фактори
В дослідженні Chainalysis сказано, що навіть в умовах повномасштабної війни Україна залишається одним з регіональних лідерів з використання криптовалюти — як за обсягом транзакцій, так і за масовим впровадженням.
Водночас з цим, серед усіх країн Східної Європи саме тут спостерігається найбільше зниження обсягу криптовалютних транзакцій, у порівнянні з минулим роком. В Україні падіння склало $35,8 млрд, в Росії – $40,9 млрд.
Експерти вважають, що такий спад на регіональному ринку криптовалют, ймовірно, спричинений саме військовою агресією Росії проти України. Але ці тренди у двох країнах відбуваються по-різному.
“Зменшення в Росії, ймовірно, принаймні частково зумовлене економічними санкціями з боку США, ЕС та загальним зниженням готовності компаній вести бізнес у Росії після вторгнення. Одним із доказів є зниження використання росіянами найбільших світових міжнародних бірж на понад 50%”, – сказано в дослідженні.
За оцінками експертів, частково це може бути пов’язано з обмеженнями деяких міжнародних обмінів, накладених на російських користувачів і банки через війну. Одночасно російські користувачі збільшили транзакції на біржах, які обслуговують переважно Росію та не вводять обмежень.
Як повномасштабна війна вплинула на крипторинок в Україні
На думку Chainalysis, в Україні зниження обсягів криптотранзакцій зумовлене надзвичайними економічними труднощами, спричиненими війною. Також на ці тренди вплинула міграція багатьох українських жителів і компаній — включно з криптоплатформами — до інших частин Європи.
Одним з таких прикладів українського бізнесу стала криптобіржа Kuna. Через повномасштабну війну компанія перенесла свою штаб-квартиру до Литви та направила свій бізнес на європейський ринок.
Як пояснила головний юридичний радник Kuna Exchange Анна Воєводіна в коментарі Chainalysis, в Україні використання криптовалют є складним. Так, 17 лютого 2022 року український парламент прийняв регулювання криптовалюти, а наступного тижня Росія вторглася в країну. Протягом наступних місяців, коли мільйони криптовалютних пожертвувань надходили в Україну на підтримку її армії, деякі втручання, пов’язані з війною, вплинули на використання криптовалюти. Наприклад, НБУ ввів заборону на купівлю криптовалюти за українську гривню, щоб “запобігти непродуктивному відтоку капіталу з країни” та врятувати національну валюту. Відтоді обмеження послабили, говорить Воєводіна, тож українці ще більше зацікавилися криптовалютою та дізнаються про її можливості.
Криптоекосистема України на позитиві
Незважаючи на шкоду, яку повномасштабна війна завдала Україні та її криптоекосистемі, з’явилися й деякі позитиви. Зокрема, до 3 березня 2025 року ЄС продовжив захист для людей, які втікають із зон, охоплених війною. Тепер ці біженці розглядаються як резиденти ЄС. Користуючись цими правами, люди починають використовувати криптоплатформи, що регулюються правилами ЄС, які є більш розвиненими, ніж в Україні.
“Зараз ті українці, які живуть за європейським правопорядком, використовують фінансові інструменти, якими раніше не користувалися. Люди шукають нові варіанти і не бояться KYC, як це було раніше”, – говорить Воєводіна.
За її словами, зараз ці українці використовують криптовалюту для повсякденних цілей: заощадження, пожертвування та відправлення грошових переказів додому.
За оцінками Chainalysis, за останній рік грошові перекази в Україну значно зросли. На діаграмі показано зростання дрібних роздрібних транзакцій (менше $1 тис.). Їх суми відповідають розміру платежів, які зазвичай надсилаються для грошових переказів.
При цьому в Chainalysis зазначають, що дані про кількість окремих криптопереказів, на відміну від просто обсягу транзакцій, вказують на те, що використання криптовалюти залишається стабільним у Східній Європі.
“Незважаючи на те, що обсяги транзакцій у Східній Європі впали з року в рік, кількість переказів залишається незмінною майже скрізь, крім Росії, і навіть зросла в таких місцях, як Україна та Польща. Це свідчить про те, що жителі цих країн все ще використовують криптовалюту приблизно такими ж темпами”, – говориться у звіті.
В майбутньому українці, які стають більш інтегрованими в ЄС, сприятимуть швидшому прийняттю криптовалюти, впевнена Воєводіна з Kuna Exchange. Також на розвиток української криптоіндустрії має позитивно вплинути створення законопроєкту про криптоактиви, що включатиме в себе європейські норми MiCA. А все тому, що нормативні акти, спрямовані на захист споживчого ринку, будуть корисними для України.
“Уряди визнають, що вони залишаться осторонь можливостей фінансового ринку, якщо вони не розроблять регулювання криптовалют”, — сказала вона.
Незважаючи на війну, криптоіндустрія зростає у Східній Європі
Минулого року аналітики Chainalysis спостерігали тенденції, які вказують на позитивний розвиток і зростання. Цей позитивний процес спостерігається навіть в умовах війни.
Перше. Росія має менший доступ до міжнародних платформ криптовалюти, що може вплинути на її здатність продовжувати фінансувати війну.
Друге. Війна змушує українців швидше інтегруватися в ЄС, який нещодавно прийняв найповніше законодавство про криптовалюту на сьогодні.
Третє. Використання роздрібної криптоторгівлі зросло, незважаючи на кризу світового ринку. В багатьох країнах, де обсяг транзакцій зменшився, кількість переказів залишилася стабільною або зросла. Це свідчить про те, що технологія все ще приносить користь користувачам.
Четверте. Використання DeFi зросло в регіоні в цілому.
“Коли наслідки російсько-української війни зменшаться, ми сподіваємося побачити, що більше криптобізнесу повертатиметься в Україну. Також постійний розвиток крипторегуляції й надалі сприятиме зростанню впровадження криптовалют у Східній Європі”, – зазначають представники Chainalysis.