Про це свідчать дані Державної митної служби, передає GMK Center.

При цьому витрати на імпорт за рік зросли на 48,4% р./р. – до $1,03 млрд.

Впродовж грудня 2023 року імпорт плоского прокату в Україну зріс на 3,2% у порівнянні з попереднім місяцем, та на 32,1% порівняно з груднем 2022-го – до 77,15 тис. тонн. Витрати на імпорт становили $79,09 млн, що на 1,3% більше м./м. та 14,6% р./р.

Повідомляється, що найбільше у 2023 році Україна імпортувала плоского прокату з покриттям завширшки 600 мм і більше (УКТЗЕД 7210) – 438,08 тис. тонн на $514,46 млн. У грудні імпорт такої продукції скоротився на 3,2% м./м. – до 31,04 тис. тонн, а витрати на купівлю склали $33,16 млн (-6,3% м./м.).

Також імпортовано 313,82 тис. тонн гарячекатаного плоского прокату без покриття завширшки 600 мм і більше (УКТЗЕД 7208) на $269,75 млн, а у грудні – 29,91 тис. тонн (+5,4% м./м.) на $23,03 млн (+2,1% м./м.).

У GMK Center зазначають, що у трійці лідерів серед видів плоского прокату за обсягами імпорту в Україну в 2023-му році – прокат плоский холоднокатаний з вуглецевої сталі без покриття завширшки 600 мм і більше (УКТЗЕД 7209) – 80,03 тис. тонн на $69,5 млн. За грудень поставки такої продукції в країну зросли на 20,7% м./м. – до 10,83 тис. тонн, а в грошовому виразі – на 13,4% м./м. – до $8,35 млн.

У повідомленні також йдеться, що найбільшими постачальниками плоского прокату з покриттям завширшки 600 мм і більше у 2023 році були Китай, Туреччина та Польща – 22,5%, 25,7% та 15,8% відповідно в грошовому еквіваленті. Туреччина (45,7%), Словаччина (17,9%) та Румунія (12,5%) відвантажили понад 70% гарячекатаного плоского прокату без покриття завширшки 600 мм і більше. Основним постачальником плоского холоднокатаного прокату без покриття була Туреччина (62,8%).

Різке зростання імпорту експерти пов’язують з руйнуванням маріупольських металургійних заводів, які спеціалізувалися на виробництві плоского прокату. Крім того, у першій половині 2022 року економічна активність була на низькому рівні через бойові дії. Через це питання імпорту були не на першому місці.

Передбачається, що імпорт плоского прокату буде рости й надалі, особливо у час післявоєнної відбудови. Поставки з-за кордону будуть основним джерелом для задоволення внутрішнього попиту. Крім того очікується, що у короткостроковій перспективі імпорт стабілізується на певному рівні, враховуючи наявні логістичні обмеження в умовах війни.

Яка ситуація з власним виробництвом металопрокату

За повідомленням пресслужби “Укрметалургпром”, у січні-грудні 2023 року українськими металургійними підприємствами вироблено 5,37 млн тонн металопрокату, що становить 100,4% відносно аналогічного періоду 2022 року. З цієї кількості металопродукції – експортовано порядку 2,99 млн т, або 55,6%.

Зазначимо, що в аналогічному періоді 2022 року частка експорту становила 81,7% (4,37 млн тонн при загальному виробництві металопрокату 5,35 млн тонн).

Основними експортними ринками української металопродукції у січні-грудні 2023 року стали країни Європейського союзу (82,0%) та іншої Європи (7,5%).

В “АрселорМіттал Кривий Ріг” відбулося зниження обсягів виробництва

У пресслужбі найбільшого гірничо-металургійного підприємства України “АрселорМіттал Кривий Ріг” повідомили, що впродовж року гірничо-металургійна галузь України продовжувала оговтуватись після безпрецедентних втрат 2022 року та надолужувати виробництво.

Зазначається, що через постійні атаки ворога та пов’язані з ними проблеми, “АрселорМіттал Кривий Ріг” зміг у 2023 році використовувати виробничі потужності металургійного виробництва на 25-30%, в гірничому департаменті ця цифра дорівнює 40%.

Крім того, в “АрселорМіттал Кривий Ріг” показали, як змінилися показники виробництва основних видів продукції.

За словами генерального директора підприємства Мауро Лонгобардо, у 2023 році ціни на електроенергію, транспортування, вугілля та інші складові різко зросли, залежно від позиції, від 2 до 5 разів порівняно з довоєнним рівнем.

“Ці умови дуже негативно вплинули на наші фінансові результати, оскільки вони мають прямий вплив на конкурентоспроможність товарної продукції, яку ми виробляємо”, – підкреслив він.

“Окрім наслідків на цих ринках, у 1-му та 2-му кварталах 2023 року на нас також вплинули серйозні перебої в постачанні ресурсів. Так, у 1-му кварталі відбулося обмеження постачання електроенергії, і це не дозволило нашій компанії запустити усі заплановані агрегати. І, раптово,  після вирішення наших проблем з електроенергією, була зруйнована Каховська дамба, чого ніхто не очікував і не передбачав”, – зазначив Лонгобардо.

Крім того, у 2023 році було закрито найстаршу агломераційну фабрику метвиробництва, разом із закриттям у 2022 році двох коксових батарей № 1 і 2 – за словами Лонгобардо, це дозволить значно знизити промислове навантаження у регіоні навіть у воєнний час.

У підсумку гендиректор “АрселорМіттал Кривий Ріг” сказав, що головним завданням в цих умовах залишається втриматись, збільшити виробничі потужності та максимально скоротити збитки, а ще краще – вийти на нульову збитковість. Також він повідомив, що у 2024 році планується збільшення виробництва продукції.