Гірничо-металургійна група “Метінвест” за підсумками діяльності у 2023 році збільшила експорт своєї металопродукції до Польщі приблизно на 16% порівняно з попереднім роком – до понад 800 тис. тонн із приблизно 700 тис. тонн у 2022 році.

Як повідомила керівниця відділу логістики Metinvest Polska Юлія Мєзєнцева в інтерв’ю провідному польському виданню Puls Biznesu, збільшенню вантажопотоку сприяє розблокування шляхів, проте вузькими місцями залишається перевалка в портах і перетин кордону.

При цьому наголошується, що, незважаючи на війну, “Метінвест” розширює свою діяльність на польському ринку.

“2023 рік був для нас дещо кращим, ніж попередній. На залізничній мережі Польщі вже не було стільки заторів і черг, що сприяло підвищенню ефективності перевезень. Порівняно з минулим роком ми зафіксували зростання тоннажу на 16%. Через польські порти і залізниці ми загалом перевезли 1,9 млн тонн, з яких близько 1,3 млн – металопродукція, 378 тисяч – залізна руда і 237 тисяч – коксівне вугілля”, – констатувала Мєзєнцева.

З усього обсягу продукції, доставленої з України до Польщі, 939 тис. тонн експортовано до інших країн через польські порти.

“Вугілля, необхідне для роботи наших метзаводів в Україні, також перевантажували в польських портах”, – зазначає менеджер.

Частину товарів, привезених з України до Польщі, доставляли залізницею або вантажівками до Німеччини, Чехії, Італії, Словаччини та інших країн.

Мєзєнцева уточнює, що раніше в структурі поставок з України переважала залізна руда, але зараз імпортується переважно металопродукція. За даними Металургійної торгово-промислової палати країни, Україна – найбільший постачальник сталі в Польщу серед країн, що не входять до ЄС.

Керівник відділу логістики Metinvest Polska прогнозує, що у 2024 році “Метінвест” принаймні збереже, а, можливо, навіть дещо збільшить обсяги поставок деяких товарів на польський ринок. Вона припускає, що їхня структура зміниться, особливо зростуть обсяги сталі, імпортованої з України.

Зі свого боку місцеві виробники побоюються: якщо попит у Польщі зростатиме, українська сталь заполонить наш ринок. Пшемислав Штучковський, президент компанії Cognor, навіть пропонує запровадити ліміти на поставки металопродукції з України до країн ЄС. Ідея полягає в тому, щоб дозволити вільний транзит через Польщу до інших країн і щоб обсяги імпорту на польському ринку не загрожували стабільній роботі польських виробників.

При цьому Мєзєнцева констатує. “У 2021 році безпосередньо на польський ринок пішло 1,2 млн тонн нашої металопродукції, за рік – 0,7 млн тонн, а у 2023 році – 0,8 млн тонн. Через війну у нас обмежені можливості для зростання виробництва і поставок”, – зазначає вона.

Крім того, вона звертає увагу на проблеми з транспортуванням товарів через польсько-український кордон і перевалкою в портах, які перешкоджають поставкам на наш ринок і транзиту морськими шляхами.

“Польсько-українська угода передбачає, що шість поїздів на день зі сталлю та рудою мають проходити широкою колією на пункті пропуску “Медика”. На практиці пропускають три-чотири, оскільки польська прикордонна та залізнична адміністрації віддають пріоритет іншому транспорту. Тому ми часто змушені довго чекати на кордоні, що збільшує наші витрати. За кожну годину простою нам доводиться платити 1,9 швейцарських франків за комерційний вагон”, – каже Мєзєнцева.

Вона припускає, що однією з причин великих черг на кордоні могли стати нещодавні протести польських перевізників і фермерів.

“Черга з українського боку іноді сягала 70 км. У випадку з делікатними товарами, які потрібно було швидко доставити до клієнтів, ми інколи вирішували змінити види транспорту і перевантажувати товар із автомобілів на поїзди, щоб не стояти в дуже довгій черзі”, – розповідає менеджерка.

Вона сподівається, що призупинення протестів посприяє безперебійному перевезенню автомобільним і залізничним транспортом. І наголошує, що після перетину кордону транспортні перевезення через Польщу йдуть досить ефективно.

“У 2022 році нам часто доводилося чекати на під’їзних шляхах, але зараз компанія PKP PLK значно поліпшила пропускну спроможність шляхів, що ведуть до портів”, – каже Мєзєнцева, додаючи, що під’їзд до терміналів майже безпроблемний, але є труднощі з перевалкою.

“Сипучі вантажі, такі як залізна руда і вугілля, перевантажуються набагато швидше, ніж металопродукція. Перевалка в польських портах відбувається учетверо повільніше, ніж на чорноморських терміналах”, – зазначає Мєзєнцева.

За її словами, однією з причин цього може бути брак персоналу в терміналах.

Представник “Метінвесту” також звертає увагу на те, що польські митні правила не враховують зміни ваги сипучих вантажів під час транзиту. Однак вони можуть виникнути, наприклад, унаслідок погодних умов. Тож працівники компаній, що займаються перевезеннями та перевалкою, змушені витрачати багато часу під час перевірок, пояснюючи, що вугілля чи руда можуть важити трохи більше за дощової погоди. Також можуть виникнути так звані природні втрати під час транспортування.

“Залізничні правила допускають певний відсоток псування для різних груп товарів. Натомість митні правила не допускають жодних втрат, які підлягають індивідуальній перевірці службою. Для нас це означає чималі збитки”, – наголошує Мєзєнцева. Група “Метінвест” зазначає, що зацікавлена в розбудові довгострокових бізнес-відносин на польському ринку.

“Ми говоримо про виклики, але при цьому готові напрацьовувати рішення разом із польською стороною. Ми хочемо спрощення процедур і транспортування”, – додає керівник відділу логістики Metinvest Polska.