Виробництво біогазу та біометану є популярними трендами в світовій енергетиці, які поступово витісняють традиційний природний газ. В Україні це так не працює — обидва біометанові заводи зупинили виробництво, а біогазові заводи з 27 січня не отримують оплату за згенеровану електрику. Експерти та представники галузі в коментарях для Delo.uaпояснюють проблему відсутністю законодавства і регуляторними змінами.
Біоенергетика використовує невикопні ресурси для генерації енергії. Сировиною є біомаса — дерева, гілки, пожнивні рештки, відходи життєдіяльності тварин та птиці, відходи харчової та переробної промисловості, прострочені продукти харчування тощо.
Існують три основних способи трансформації біомаси в енергоресурси:
Україна з її потужним агросектором має сприятливі умови для виробництва біопалива як з точки зору земельних ресурсів і потенціалу рослинництва, так і завдяки розгалуженій газотранспортній системі загальною протяжністю 33,4 тис. км. З урахуванням біомаси з покривних культур, які можуть бути вирощені на 20% ріллі, потенціал виробництва біометану в Україні складає 17,6-21,8 млрд куб. м/рік.
Наявні потужності галузі біоенергетики в Україні значно скромніші. За даними Біоенергетичної асоціації України (БАУ), на січень-2024 вони складають:
Попри заявлені потужності в 6 млн куб. м/рік, наразі в Україні не виробляється біометан, а на обох біогазових заводах зупинили роботу когенераційні установки, що очищають біогаз до рівня біометану.
Як повідомив виданню керівник напрямку альтернативної енергетики “Галс Агро” Олег Рябов, наразі компанія зупинила виробництво біометану через економічну недоцільність.
В Україні собівартість виробництва біометану складає в найкращому випадку понад €600 за 1000 куб. м, а зазвичай – в діапазоні €800–900 за 1000 куб. м.
В Україні такий газ не купуватимуть, тому що альтернативне паливо неконкурентне в порівнянні з природним газом, ціна якого складає приблизно €350 за 1000 куб. м.
Виробляти біометан для внутрішніх потреб агрохолдингу зараз також немає сенсу, навіть за наявності безкоштовної біомаси. В нинішніх умовах набагато вигідніше використовувати викопні енергоносії.
Через нерентабельність не працює і когенераційна біометанова установка на біогазовому заводі “Vitagro”, повідомили виданню учасники ринку. Таким чином, наразі в Україні це альтернативне джерело енергії не виробляється в промислових масштабах.
Установка збагачення біогазу до біометану на “Галс Агро” запрацює одразу після відкриття можливості продавати це альтернативне паливо в Європу, де за нього готові платити €900-1200/1000 куб. м додає Олег Рябов. Зараз експорт неможливий через прогалину в українському законодавстві: потрібно врегулювати питання митного оформлення біометану при транспортуванні за кордон.
Голова БАУ Георгій Гелетуха зазначає, що Європа є великим споживачем альтернативного палива і може легко абсорбувати вироблений в Україні біометан. ЄС поставив перед собою політична ціль — досягти вуглецевої нейтральності до 2050 року, для цього місцевих споживачів стимулюють використовувати альтернативні джерела енергії замість викопних. Європейський бізнес готовий переплачувати за біометан, щоб виконати покладені на нього зобов’язання з скорочення викидів парникових газів і не платити додаткові збори за викопне паливо.
Це питання має вирішити відповідний законопроект №9456, зареєстрований в парламенті ще в липні 2023 року. 7 лютого Верховна Рада прийняла документ в першому читанні, частково наблизившись до відкриття експорту біометану з України.
Георгій Гелетуха зазначає, що до прийняття проекту закону біометанова галузь в Україні не буде розвиватись, в той час як її сусіди активно будують когенераційні установки для виробництва цього альтернативного палива.
За його даними, ЄС планує збільшити виробництво біометану з 4,2 млрд куб. м/рік у 2023 році до 35 млрд куб. м/рік у 2030 році і до 90-125 млрд куб. м/рік у 2050 році.
Він пов’язує затримку з проходженням проекту закону через ВР з неефективністю роботи парламенту, оскільки документ вже схвалили всі заінтересовані сторони, від профільного Комітету з питань енергетики до пов’язаних міністерств і галузевих асоціацій.
Співавтор законопроекту нардеп Юрій Камельчук в коментарі для видання зазначив, що затримки роботи парламенту обумовлені пріоритетом на вирішення питань відсічі російській агресії.
Він додає, що підготовка документу до другого читання може відбутися швидко через суто технічну природу законопроекту.
З кінця січня 2024 року електростанції і ТЕЦ на біогазі і біомасі перестали отримувати оплату за поставки електроенергії в загальну мережу, йдеться у відкритому галузевому листі до органів влади. Причина тому – постанова НКРЕКП №178, яка змінила порядок купівлі держпідприємством “Гарантований покупець” (“ГарПок”) електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел.
Тепер щоб продавати е/е за “зеленим” тарифом, виробники зобов’язані укласти договір про участь у балансуючій групі гарантованого покупця, а перед цим – договір з НЕК “Укренерго” про надання послуги із зменшення навантаження. Постанова також зобов’язує їх внести зміни в роботу підприємства: наприклад, встановити телеметричне обладнання для дистанційної передачі даних.
Згідно з листом, на оформлення документів біогазовикам виділяється 20 днів, хоча фактично вони мали всього один день для підписання договорів та модернізацію заводів – 25 січня.
Георгій Гелетуха підкреслює, що навіть якби галузі дали 20 днів на підготовку, більшість ринку все одно б не встигли “оформитись” за цей час. Наприклад, на зданих в експлуатацію до 2022 року заводах відсутня телеметрія, оскільки тоді її наявність не регламентувалася державою.
Інша серйозна проблема для біогазових заводів — прописана в постанові вимога укласти договір з НЕК “Укренерго” про надання послуги із зменшення навантаження, яка не враховує специфіку роботи таких ТЕС і ТЕЦ.
Заводи на біомасі не можуть раптово зупинятися чи зменшувати потужність, оскільки це фактично аварійна ситуація, яка зумовлює аварійне скидання пари, гасіння котла та інші аварійні заходи. Аналогічно, виробники електричної енергії з біогазу не можуть технічно брати участь у наданні послуг зі зменшення навантаження, оскільки вони обладнані когенераційними установками і без виробництва електроенергії не зможуть виробляти теплову енергію. Додаткова проблема — запуск таких заводів після аварійної зупинки, це складний і дорогий процес, додає Георгій Гелетуха.
Через зупинку виплат по “зеленому” тарифу сектор щоденно неодоотримує близько 31 млн грн, підкреслює голова БАУ. Таким чином, за період з 27 січня по 13 лютого галузь вже не отримала майже 530 млн грн виручки.
В відкритому листі представники галузі попереджають, що заводи через короткий час збанкрутують, якщо і надалі відпускатимуть електроенергію безкоштовно. Це повністю зупинить в Україні сектор виробництва електричної енергії з біомаси і біогазу і завдасть невиправної шкоди її енергосистемі, особливо в умовах дефіциту е/е на ринку.
Щоб не допустити банкрутства галузі виробники закликають президента, профільні комітети Верховної Ради, НКРЕКП і НЕК “Укренерго” призупинити на 3 місяці дію постанови №178 для електростанцій на біомасі і біогазі.
На момент публікації статті 13 лютого, НКРЕКП не відповіла на запит видання щодо можливості тимчасової зупинки дії постанови №178.
Нардеп Юрій Камельчук додає, що в нормативно-правових актах дійсно є неузгодженості, які блокують отримання біогазовими заводами коштів за постачання електрики. За його даними, НКРЕКП на засіданні в понеділок 12 лютого планує або прийняти уточнення в постанову №178, або надати роз’яснення, яким саме чином виробники біогазу мають переоформлювати угоди з “ГарПок”.
Станом на 13 лютого інформація щодо прийнятого рішення ще не була доступна.