“Делойт” в Україні дослідив, як змінилася споживацька поведінка українців у другий рік великої війни, а також компанія порівняла споживацькі настрої українців із настроями споживачів у ЄС та США. Скільки грошей і на які товари витрачають споживачі, на чому доводиться економити та яка динаміка щодо донатів, витрат на дозвілля – читайте у матеріалі.
За даними “Делойт” Україна, в 2023 році, залежно від категорії товарів, від 41% до 77% споживачів економили на покупці товарів. Однак спостерігається й позитивна динаміка, якщо порівнювати дані 2022 року, коли економили 47%–86% українців.
Так, за минулий рік споживачі найменше економили на лікарських засобах, дитячих товарах та купівлі готової їжі. Найбільше українці економили на одязі та взутті, товарах домашнього вжитку та побутовій хімії, косметичних засобах і парфюмерії.
Щодо продуктів харчування, які становлять значну частку чека українців, то витрати в цьому сегменті зросли у 32% споживачів. Значна частина українців купує їжу (47%) та ліки (43%) про запас.
Провідну позицію за середнім чеком однаково в офлайн-і онлайн-магазинах становлять українці, які перебувають за кордоном – 2095 грн і 1984 грн відповідно. У 2022 році цю позицію займали ВПО – 1568 грн і 1699 грн (середній чек в офлайн- і онлайн-магазинах відповідно).
Українці, які виїхали за кордон, є лідерами за середнім чеком у 8 категоріях із 20 досліджених. У онлайн-магазинах це продукти харчування, одяг та взуття, косметичні засоби та парфумерія, а у офлайн-магазинах: продукти харчування, одяг та взуття, косметичні засоби та парфумерія, електроніка та побутова техніка, дитячі товари.
Результати дослідженя показали, що онлайн-сегмент продовжує розвиватися, адже частота замовлень збільшилась на 12%. Найчастіше в інтернеті українці купують електроніку та побутову техніку (26%), косметику та парфумерію (19%), а також одяг та взуття (17%).
Офлайн залишається важливим форматом купівлі в житті українців. Якщо порівнювати з 2022 роком, коли через повномасштабне вторгнення та питання безпеки частота офлайн-покупок суттєво скоротилася до 50%, то у 2023-му спостерігалось відновлення, адже кількість покупок збільшилась на 9%.
Найчастіше в традиційних магазинах купують їжу (85%), алкогольні напої (79%), товари для дому та побутову хімію (72%).
Українці переосмислюють свої харчові звички та змінюють пріоритети. Відвідування ресторанів і барів у 2023 році скоротилося: 55% опитаних робили це значно рідше, ніж у 2022 році.
Найбільше зниження зафіксовано у відповідях українців віком 43-57 років. Про зростання відвідуваності цих закладів повідомили 7% опитаних вікової категорії 18-27 років, що майже вдвічі менше, ніж у 2022 році. Суттєве зниження відвідуваності ресторанів/барів спостерігалось у мешканців населених пунктів розміром від 50 тис до 100 тис осіб.
Натомість зростає популярність приготування їжі вдома (50%), найбільше це стосується тимчасово безробітних (53%), фрилансерів (72%) і тих, хто займається домогосподарством (59%).
Дозвілля продовжує бути не в пріоритеті витрат – 65% респондентів економлять на розвагах поза домом, а 58% рідше, ніж у 2022 році відвідують кінотеатри та концерти. Проте онлайн-розваги стають все більш популярними: 32% українців збільшили витрати на перегляд ТБ та стримінгових каналів.
Невід’ємною частиною споживацької поведінки співвітчизників залишається громадянська позиція. Як і в 2022 році, абсолютна більшість споживачів (70%) продовжує бойкотувати виробників товарів/продавців, які не залишили ринок РФ, а донати стали майже такими ж популярними, як продукти харчування.
За даними дослідження, 92% українців донатять на допомогу ЗСУ або постраждалим внаслідок воєнних дій більше, ніж у 2022 році. Також 33% опитаних роблять це систематично. Більш ніж удвічі зросла кількість співвітчизників, які донатять регулярно, перебуваючи за кордоном – із 17% до 38%.
Дослідження “Делойт” показало, що понад удвічі більше, ніж середній світовий показник, українці витрачають на товари та послуги першої необхідності.
Україна – єдина країна, порівнюючи з іншими, в якої витрати на продукти харчування та обовʼязкові платежі перевищують 50% бюджету (66%), що у 2,5 раза більше за середній світовий показник. Серед таких категорій, як одяг та взуття, охорона здоровʼя, транспортні витрати та цифрові послуги, немає відчутної різниці між респондентами в Україні, інших вищезазначених країнах та середнім світовим показником.
Значно менше витрачається на товари та послуги, які не є необхідними для базового існування. Найбільш помітна різниця у розподілі бюджету на такі категорії, як дозвілля (зокрема, ресторани/кафе), відпочинок і туризм, а також електроніка, побутова техніка та товари домашнього вжитку. Україна відзначається низьким показником витрат на ці категорії, менше 5% місячного бюджету (2% та 2% відповідно), чим відрізняється від інших країн, де цей показник наближається до 1/3 бюджету (31% – у США, ПАР та середній у світі), а найменший рівень витрат – 1/4 бюджету (Канада).
Серед зазначених країн, що характеризуються схожим менталітетом та рівнем розвитку, виділяється Польща. В бюджеті поляків на покриття неминучих витрат йде менше половини – 47%, що на 37% менше, порівнюючи з бюджетом українців. Це дає змогу громадянам Польщі витрачати більш ніж третину бюджету на такі категорії, як одяг та взуття (10%), електроніка, побутова техніка та товари домашнього вжитку (12%), дозвілля (зокрема, ресторани/кафе), відпочинок і туризм (15%), що, зі свого боку, втричі більше, ніж на це витрачають українці (12%).
При цьому майже немає різниці у витратах на такі категорії, як охорона здоровʼя (українці – 4%, поляки – 5%), транспорт (5% та 6% відповідно) та цифрові послуги (по 4%). На заощадження у людей в Польщі йде 7%, що на 75% більше, ніж у людей в Україні (4%).