Лише за 2023 в Україну завезли майже 38 тисяч електричних автівок, що фактично подвоїло їх парк. Станом на кінець березня загальна кількість електромобілів в Україні складає понад 93 тисячі машин. І чисельність таких авто зростає з кожним місяцем.

Разом з кількістю електричних авто, зростає і кількість швидкісних зарядних станцій. Цю нову нішу зараз освоюють не лише ентузіасти “зеленої” економіки, але й цілком консервативні гравці ринку пального та електроенергії, які бояться проґавити тренд. Великі мережі АЗС OKKO, WOG, Socar та “БРСМ-Нафта” разом з підрядниками монтують пункти швидкісних зарядок на своїх АЗС, а постачальник електроенергії YASNO, що входить до енергохолдингу Рината Ахметова ДТЕК встановлює зарядні станції на паркінгах.

Кожен зарядний комплекс може містити кілька зарядних станцій, на великих хабах може бути розміщено до 10 станцій. Кожна окрема станція може підтримувати кілька портів, зазвичай від 1-2, хоча деякі станції можуть підтримувати до 5 портів. Таким чином на одному зарядному комплексі може бути 15-20 точок для зарядки електромобілів. Наразі в Україні нараховують близько 13 тисяч портів для зарядки на 93-тисячкий парк “електричок”.

Експерти та учасники ринку вважають, що точок для зарядки електромобілів за існуючої кількості електромобілів, та динаміки їх завозу в Україну поки не достатньо. Особливо коли мова йде про заміські зарядні комплекси, які в Україні поки мало представлені, хоча амбіції розвивати цей напрямок у гравців ринку є. Тому сфера викликає великий інтерес в інвесторів. З іншого боку велика частина власників електромобілів заряджає свої автівки вдома, чому сприяє тариф у 2,68 грн/кВт для домогосподарств проти 15 грн/кВт на швидкісних зарядних станціях.

Зарядних станцій недостатньо для наявних електромобілів, але їх кількість стрімко зростає

CEO YASNO Сергій Коваленко каже, що зараз попри стрімке зростання кількості електромобілів, в Україні поки є дефіцит необхідної інфраструктури для їх обслуговування. Зарядити авто досить проблематично враховуючи відсутність достатньої кількості зарядних станцій через брак потужності та домінування повільних станцій (для нічного заряджання).

За його словами, всього станом на серпень 2023 в Україні було 4786 зарядних станцій. Співвідношення станцій до електромобілів на той час становило приблизно 14,6/1. Таким чином зарядна інфраструктура вже тоді не справлялася з навантаженням і водії були вимушені витрачати більше часу на заряджання. В країнах ЄС це співвідношення 11,5/1 і згідно зі стратегією кліматичної нейтральності є план до 2030 досягти співвідношення 7,3/1. Тож Україні є куди прагнути, і зараз навіть задатись ціллю 10/1 вже буде позитивним показником.

“Ми бачимо потенціал і продовжуємо інвестувати у розвиток зарядної інфраструктури, ми запускаємо нові станції постійно. Наразі наша мережа YASNO E-mobility вже налічує 60 станцій, 15 з них запустили у 2023 році. У 2024 плануємо запустити ще орієнтовно 30-50. Тобто в кінці року плануємо мати показник не менше 100 станцій. І звичайно в пріоритеті у нас швидкі станції”.

Експертка з електротранспорту Марина Китіна зазначає, що з наявною інфраструктурою Україна вже обійшла своїх найближчих сусідів і кількість зарядних станцій стрімко зростає.

“У нас щомісяця приріст 4,5-5 тисяч електричних автівок, як вживаних, так і нових. Інфраструктура сьогодні щодня покращується, ті плани які нам дають оператори електрозарядних станцій, вони наштовхують на те, що ми скоро наблизимось до європейських показників. А вже весною та влітку ми побачимо дуже великий приріст електрозарядної інфраструктури та в містах і поза містами. Будуть розвиватися сполучення не тільки між містами мільйонниками, але й на менш популярних напрямках”.

Вона зазначає, що зараз великі мережі АЗС такі ОККО, WOG та Socar як  починають співпрацювати з підрядниками та розміщують зарядні станції для електромобілів на своїх заправках. І це вже не історія про першопроходців галузі, а саме історія про бізнес та заробіток.

В ОККО кажуть, що почали розвивати свою мережу швидкісних зарядок Ultra Fast chatgers на своїх АЗК, які знаходяться на трасах. Зараз такі станції потужністю 120-150 кВт працюють на 14 комплексах. Загалом у мережі по дві станції на кожному АЗК, що дає можливість одночасно заряджати 6 авто.

В компанії зазначають, що вже охопили швидкісними зарядками автошляхи Київ-Житомир-Рівне-Львів та Київ-Умань-Одеса. Компанія хоче охопити електрозарядками шляхи між усіма найбільшими містами України.

У 2024 році ОККО планує встановити Ultra Fast chatgers на ще 10 АЗК ОККО. Також паралельно йдуть роботи зі збільшення відведеної електропотужності на інших АЗК, що досить складно та потребує часу.  Завершення приєднання додаткових електропотужностей очікується вже у 2025 році, тоді ж в компанії планують значно наростити кількість швидкісних зарядок у мережі.

Проблеми нового бізнесу

Директор з маркетингу мережі АЗС “БРСМ Нафта” Олександр Мельничук сам є власником електромобіля. До того ж ця мережа АЗС разом з підрядниками обладнала електрозарядками 11 своїх АЗК. Проте топменеджер каже, що швидкісні зарядки не мають популярності серед звичайних водіїв.

“Ми встановили перший зарядний пристрій у 2020 році. Звісно коли почалася війна вони майже не працювали, але зараз вони почали відновлюватися. Не бачу особливої динаміки в бік зростання. Я аналізував, хто ці люди які приїздять заряджатися — у 80% це таксисти, які їздять на електромобілях багато і не можуть дозволити собі заряджатися вдома”.

На його думку, окупність проєктів зі встановлення швидкісних зарядних станцій є вкрай довгою, що робить цей бізнес не дуже привабливим. Головною причиною цього на думку Мельничука є те, що власники електромобілів зазвичай заряджають їх вдома чи в підземному паркінгу ігноруючи швидкісні зарядні станції. До того ж середня вартість зарядки авто на швидкісній зарядній станції наразі складає від 10 до 15 грн за кВт, що наближає вартість кілометра на електромобілі до вартості поїздки кілометра на авто з двигуном внутрішнього згорання.

Топменеджер говорить, що першою проблемою при встановленні зарядної станції є необхідність додаткової потужності. До прикладу на окремий АЗС виділена потужність 50 кВт, яке розподіляється на освітлення та помпи, які качають пальне. Пікове навантаження при цьому може складати до 36 кВт. Тож для того, щоб встановити швидкісну електрозарядну станцію потрібно ще як мінімум 50 кВт.

“Сама станція коштуватиме 8-12 тисяч доларів залежно від виробника, ще 10 тисяч вам потрібно буде віддати для виділення додаткової потужності. В результаті ми отримуємо 22 тисячі доларів на одну зарядку станцію, окупність якої буде років 50”.

Співвласник мережі електрозарядних станцій Flash Денис Косой говорить, що ситуація коли власники електромобілів заряджали їх вдома, ігноруючи швидкісні зарядні станції дійсно була ще кілька років тому, коли парк електромобілів в країні складався з моделей у яких були батареї з низькою місткістю. Але зараз заряджатися на швидкісних станціях починають дедалі більше водіїв. Бізнес зі встановлення та експлуатації зарядних станцій зараз викликає значний інтерес в інвесторів. При цьому ринок зараз мало освоєний.

“Ми з партнером почали цей напрямок у 2020 році. Починали з 10 зарядних станцій і вони працювали з непоганими результатами, кожен місяць виторг зростав на 10%. Раніше зарядну станцію можна було окупити за 2 роки, а зараз звісно термін окупності збільшився. Багато з тих, хто міг би перейти на електромобіль не хочуть це робити, після того, як країна пережила блекаути. Дуже зросла конкуренція”.

За його словами дохідність окремої зарядної станції залежить в першу чергу від локації на якій вона розташована. Станції Flash поки не приєднувались до електромережі напряму. Тож тариф, що платить оператор станції на окремих локаціях може суттєво відрізнятися. Крім тарифу, оператор зарядної станції ще платить комісію власнику локації. Таким чином в місті Дніпро собівартість кіловата електроенергії для власника електрозарядної станції складає 7 грн/кВт. Середні тарифи на зарядних станціях складають 10-11 грн/кВт за повільний порт та до 15 грн/кВт за швидкісний.

При цьому дохідність залежить від локації: в середньому окрема станція може віддавати до 3,5-4 тис. кВт на місяць, а на окремих локаціях цей показник може сягати 15 тис. кВт. Звісно це поки не співставно з проливами пального на АЗС, але операційні витрати для зарядних станцій також є суттєво меншими.

Китіна зазначає, що зараз залишаються й проблеми законодавчого характеру. Хоча ще торік був прийнятий закон 2956-IX, котрий спрощує земельні вимоги до розміщення зарядних станцій та здешевлює їх приєднання до електромереж, досі поки не розроблені необхідні підзаконні акти та алгоритми для органів виконавчої влади, через що виникають проблеми на місцях.

“Не всі обленерго йдуть на зустріч операторам зарядних станцій, посилаючись на те, що немає чіткого алгоритму. Це дійсно є прогалина в законодавстві, бо закон прийнятий, але необхідних підзаконних актів немає”.

Разом з цим вона зазначає, що наразі електромобілі займають ніші не лише як персональні автівки, але і як комерційний транспорт. Такі компанії як “Сільпо” починають освоювати вантажні електромобілі саме через з огляду на комерційну вигоду, хоча ринок зараз все ж очікує на більш потужні та вантажопідйомні автомобілі. На її думку, у 2024-2025 роках варто очікувати прориву, оскільки велика кількість концепцій, котрі раніше були заявлені готуються на випуск саме в цей час.

Попри всі проблеми з якими зіштовхнулась нова галузь, вона залишатиметься перспективною в першу чергу через те, що відповідає “зеленому” курсу яким зараз йдуть західні країни, та яким намагається йти Україна, котра прагне стати членом ЄС. Нещодавня урядова ініціатива котра передбачає суттєве підвищення акцизів на усі види пального, є якраз кроком до гармонізації українського законодавства з європейським. Тож електричні авто з часом отримуватимуть все більше переваги над авто з двигунами внутрішнього згорання. І єдине, що зараз може стримувати українців до масового переходу на електромобілі це страх нових блекаутів в умовах війни з Росією.