Не зважаючи на те, що в Україні щороку триває скорочення поголів’я великої рогатої худоби, певні молочно-товарні ферми нарощують кількість високопродуктивних корів. Молочно-товарні ферми у відносно безпечних регіонах попри війну модернізують діючі та будуть нові потужності.
Про це повідомляє аналітик Асоціації виробників молока (АВМ) Георгій Кухалейшвілі.
За попередніми даними Мінагрополітики, станом на 1 травня 2024 року в присадибному і промисловому секторі Україні утримується 2 млн 376,8 тис. голів ВРХ, у тому числі 1 млн 264,6 тис. корів.
Порівняно до 1 квітня 2024 року, поголів’я ВРХ в Україні збільшилось на 46,3 тис. голів (+2%), а чисельність корів зросла на на 800 голів (+0,1%). Порівняно до 1 травня 2023 року поголів’я ВРХ скоротилось на 176,4 тис. голів (-7%), у тому числі корів – на 91,9 тис. голів (-7%). Близько 39% тварин утримується на промислових підприємствах, а 61% – в господарствах населення.
В промисловому секторі утримується 916,1 тис. голів ВРХ, у тому числі 378,7 тис. корів, що дорівнює кількості тварин, яка була зафіксована станом на 1 квітня 2024 року. За останній рік поголів’я ВРХ на підприємствах скоротилося на 24,3 тис. голів (-3%), а кількість корів зменшилася на 13 тис. голів (-3%).
В присадибному секторі знаходиться 1 млн 460,7 тис. голів ВРХ, що на 46,3 тис. голів (+3%) більше порівняно до 1 квітня 2024 року. Кількість корів в господарствах населення станом на 1 травня 2024 року склала 885,9 тис. голів, що на 800 голів (+0,1%) більше ніж місяць тому. За останній рік кількість ВРХ в господарствах населення скоротилася на 152,1 тис. голів (-10%), а кількість корів зменшилася на 78,9 тис. голів (-9%).
Кухалейшвілі зауважує, що скорочення поголів’я ВРХ є давньою проблемою України через відсутність ефективної державної програми підтримки молочного скотарства, а війна лише погіршила ситуацію.
“Типовою ситуацією для прифронтових регіонів є загибель певної кількості ВРХ внаслідок обстрілів російських окупантів. Достатньо фермерів залишили корів на окупованих територіях. Ці тварини не підлягають обліку або були конфісковані російськими окупантами і продані на м’ясо. Корів, які отримали поранення, фермери відправляють на вибраковку, що також сприяє зменшенню поголів’я”, – підкреслив аналітик.
Він зауважив, що багато фермерів утримуються від збільшення поголів’я корів в умовах воєнного часу і дефіциту обігових коштів.
“Утримання корів стає дорожчим через зменшення рентабельності виробництва молока і зростання витрат на підготовку кормів, дизельне паливо та електроенергію. Виробничі витрати зростають швидше ніж ціни на готову продукцію і очікується зростання вартості кормів через подальшу стабілізацію цін на зернові та олійні культури, зростання вартості електроенергії, девальвацію гривні та зниження купівельної спроможності українців”, – пояснює експерт.
Крім того, викликом для фермерів залишається скорочення пасовищ та сільськогосподарських земель для посівної внаслідок забруднення мінами та снарядами.
Однак, існує стриманий оптимізм щодо зростання кількості молочно-товарних ферм у відносно безпечних регіонах України, які, попри війну, модернізують діючі та будуть нові потужності. Також вони нарощують високопродуктивне поголів’я корів.
Згідно з підрахунками АВМ, станом на тепер не менше 40 господарств впроваджують зазначені заходи.
Як повідомляють в АВМ, поголів’я ВРХ збільшилось на сільськогосподарських підприємствах в Тернопільській області на 12%, в Миколаївській області на 6%, в Закарпатській області на 6%, в Хмельницькій області на 4%, в Івано-Франківській області на 3%, в Черкаській області на 2%, в Винницькій області на 1%, порівняно до 1 травня минулого року.
В регіональному розрізі близько 54% тварин від загального поголів’я ВРХ утримується в господарствах усіх категорій в наступних областях:
Нагадаємо, за прогнозами Мінагрополітики, у 2024 році передбачається зниження рентабельності усієї тваринницької продукції через зростання витрат, зокрема на корми та електроенергію.
Україна розробляє нові підходи до підтримки вітчизняних виробників та переробників молока для забезпечення конкурентоспроможності на європейському ринку.
Ключова мета держави – створення умов, які б дозволили національним виробникам працювати на рівних з європейськими компаніями, які отримують значну підтримку від своїх урядів та ЄС.
“Лише один з багатьох необхідних кроків – збільшення з 30 квітня до 150 млн гривень максимальної суми підтримки виробників молока у межах програми “Доступні кредити 5-7-9%”. Для кредитів на інвестиційні цілі (а це і про будівництво корівників та закупівлю тварин) передбачена пільгова ставка – 5 чи 7%, залежно від типу підприємства. А збільшення суми можливого кредиту – це вже про розбудову великого товарного виробництва, яке може бути економічно ефективним”, – повідомив виконуючий обов’язки міністра аграрної політики і продовольства України Тарас Висоцький.