Про це повідомляє “Інтерфакс-Україна” з посиланням на пресслужбу підприємства.

“Великий бізнес, зокрема Київський картонно-паперовий комбінат австрійського Pulp Mill Holding, вже моделює наслідки кадрового дефіциту. Побоювання залишитися без здатності забезпечувати необхідні виробничі процеси підприємства через нестачу персоналу, не безпідставні – наразі у лавах ЗСУ кожен 10-й співробітник комбінату”, – йдеться в повідомленні пресслужби.

На підприємстві розповіли, що на дільницях, де раніше працювали переважно чоловіки, сьогодні можна побачити жінок, адже ККПК розпочав програми з професійного навчання, завдяки яким можна опанувати нову професію за рахунок підприємства – наприклад, водійки навантажувача.

Разом з тим, наголошують на комбінаті, є працівники, замінити яких складно, а іноді й неможливо. Зокрема, щоб стати машиністом папероробної або карторобної машини, необхідно близько п’яти років, оскільки потрібно опанувати низку поетапних робіт.

Також незамінність фахівців паперової галузі обумовлена і тим, що виробництво паперу пов’язане з підвищеним рівнем шуму, температури, вологості та вібрації, тому люди, які працюють у цехах, повинні бути фізично витривалими.

“На підприємстві є й професії, де, за вимогами охорони праці, можуть працювати лише чоловіки. Тому варіант заміни їх жінками неможливий. Якщо таких співробітників мобілізують, зупиниться виробництво”, – застерігають на комбінаті.

Зупинка ККПК кардинально вплине на всю Обухівську громаду

На підприємстві прогнозують, що у разі зупинки ККПК споживачі залишаться без санітарно-гігієнічної продукції, а великі виробники українських товарів без картонної тари. Крім того, зупинка підприємства може кардинально вплинути на життя Обухівської громади.

“До складу Обухівської міської територіальної громади входить 25 населених пунктів: 24 села та місто Обухів. Із 50 тис. осіб населення понад 2 тис. працює на Київському КПК, і у 2023 році третину кошторису громади становили податки ККПК. Тому призупинення діяльності комбінату загрожує важкими наслідками”, – цитують у пресслужбі секретаря Обухівської міськради Ларису Іллєнко.

За її словами, у цьому випадку значно зменшяться надходження до місцевого бюджету, що вплине на соціально-економічний розвиток громади та торкнеться практично всіх галузей, зокрема освіти та медицини.

“У сфері ЖКГ виникне проблема з очищенням побутових стоків. Зникне опалення у багатоквартирних житлових будинках – споживачах підприємства, а це понад 20 тисяч абонентів. Але хочеться сподіватися, що громада зможе і надалі розраховувати на плідну співпрацю з комбінатом”, – вважає вона.

“З огляду на складні умови мобілізації, Київський картонно-паперовий комбінат стоїть перед серйозними викликами. Відповідь на питання, чи зможе підприємство зберегти свою стабільність і надалі залишається відкритою. Чи зможемо подолати кадровий голод і продовжувати роботу, покаже час”, – резюмують у пресслужбі Київського КПК.

Більш детально про сучасний стан містоутворюючого підприємства на Київщині читайте в інтерв’ю Delo.ua з СЕО Київського КПК Юрієм Головченко.

Що відомо про Київський КПК

Київський КПК – головне підприємство однойменної групи компаній, одного з найбільших підприємств Європи щодо випуску картонно-паперової продукції зі штатом понад 2,5 тис. працівників.

У 2023 році комбінат випустив продукції (гофротари, паперової продукції санітарно-гігієнічного призначення, литої тари для яєць) на 7 млрд 568 млн грн, а в січні-травні поточного року – на 3 млрд 173 млн грн.

Власником комбінату є австрійський Pulp Mill Holding.

В Україні загострюється ситуація з дефіцитом кадрів

Зауважимо, дефіцит кадрів на ринку праці в Україні лише загострюється, адже вакансій стає все більше, кількість шукачів незначно, але зменшується, тож конкуренція продовжує падати.

Зокрема, згідно з дослідженням Європейської Бізнес Асоціації, 74% роботодавців, опитаних у рамках дослідження ринку праці України, відзначили, що відчувають дефіцит кадрів. Ще 17% опитаних зіткнулися з кадровим голодом частково.

Серед проблем, які існують на ринку праці Україні, роботодавці назвали вигорання і втому співробітників, неготовність рекрутерів і роботодавців до співпраці з кандидатами 40+, диспропорції між зарплатними очікуваннями кандидатів та фінансовими можливостями бізнесу, відсутність стратегічного управління демографічними процесами тощо.

За прогнозами експертів, Україні не вистачатиме до 4,5 мільйона робочих рук уже до 2030 року. Виконавчий директор Центру економічного відновлення Кирило Криволап додав, що протягом шести років 2 мільйони людей підуть із ринку праці через старіння та міграційні процеси.