Про це розповів партнер проєктів «Інфагро» та радник комітету з євроінтеграції Спілки молочних підприємств України Максим Фастєєв у колонці на AgroTimes.

Він охарактеризував у цілому ці регіони, розпочавши зі Східної та Центральної Європи, а також Молдови.

«Останніми роками країни ЄС стали перспективним напрямком експорту української молочної продукції. Європейські країни нам цікаві передусім з погляду встановлення партнерства, стабільних відвантажень, стабільних фінансових відносин і стабільної логістики. Ми можемо збільшити темпи постачань цікавих для європейських споживачів товарів із доданою вартістю. Особливо перспективні країни Східної Європи: вони мають більший потенціал імпортувати нашу продукцію, зокрема з доданою вартістю, споживачі тут мають гроші. Ще один плюс — логістика, яка дозволяє підтягнути свіжу категорію (кефір, йогурт, кисломолочний сир). І вже зараз експорт цих позицій до Європи зростає», — зазначив фахівець.

Серед загроз для експорту в європейському напрямку він назвав теоретичну ймовірність відновлення квот наступного року, а також високу конкуренцію на ринку.

Кавказ і Середня Азія. Це традиційні ринки, де Україна була присутня завжди, особливо останні 20 років, підкреслив Максим Фастєєв. Тут діють умови вільної торгівлі.

«На жаль, російська агресія ускладнила логістику, і ми тут можемо покладати надії лише на високомаржинальні товари, які покривають витрати на доставку. Споживчий потенціал на цих ринках не вичерпаний і має непогані перспективи. Хоча є відчутний конкурентний тиск із боку російської молочної продукції в регіоні, але все ж сподіваємося найближчими роками побачити нашу перемогу і на цьому молочному ринку», — уточнив він.

Наступні три ринки, ключові для глобального молочного експорту: Близький Схід і Північна Африка (MENA); Північна Азія; Південно-Східна Азія. Для вітчизняних експортерів вони вже знайомі, додав експерт.

«MENA. Дуже специфічний і складний ринок, але водночас перспективний. Так, тут зростає споживання молочних продуктів. До того ж саме цього року спостерігається імпортна активність. І ще відносно зручна логістика. Серед загроз можна назвати геополітичні ризики та економічну нестабільність», — розповів Фастєєв.

І додав, що у Північній Азії українські експортери зосередилися лише на чотирьох країнах: Китай, Японія, Південна Корея, Тайвань. Цей напрямок цікавить усіх імпортерів, адже на Китай припадає чверть світового молочного імпорту. Додатковим бонусом у згаданих країнах Північної Азії є платоспроможність населення. Українські експортери присутні і в Китаї, і в Японії, і частково — в Південній Кореї.

«Геополітичні ризики стосовно Китаю, Тайваню, економічна й демографічна стагнація, незручна логістика — чинники ризики в цьому регіоні», — уточнив аналітик.

Південно-Східна Азія — регіон, що швидко розвивається, має високий потенціал через збільшення населення й економічне зростання. Та через економічну нестабільність тут, як і у випадку MENA, варто орієнтуватися на ситуацію в кожній країні та з обережністю вибирати партнерів. Хоча Україна активно експортує, особливо сухе молоко та сироватку, до держав Південно-Східної Азії.

Водночас фахівець назвав країни у згаданих регіонах, які мають пріоритет для експорту української молочної продукції:

• Східна та Центральна Європа — Чехія, Словаччина, Румунія, Болгарія;
• Середня Азія й Кавказа — Казахстан, Узбекистан, Азербайджан;
• MENA — Саудівська Аравія, Алжир, ОАЕ й Марокко;
• Північна Азія — Китай, Південна Корея, в Японії нація старіє, й економічні показники, що дивно, падають;
• Південно-Східна Азія — Малайзія, Індонезія, Філіппіни.

«Через 10 років ми однозначно матимемо експортні обсяги молочних продуктів, які були раніше. Україна зможе посилити Європу, бути її частиною на внутрішньому європейському ринку, залучити туди свої продукти, які зацікавлять місцевих споживачів.

І так само посилити Європу на зовнішніх ринках. Адже прогнози для Європи — низхідні: через політичні, економічні чинники там очікується скорочення виробництва молока. Україна ж має можливості заповнити ці прогалини, до того ж без шкоди «зеленій політиці» Європи. Отже, ми закриватимемо і власні потреби в молочній продукції, і посилимо Європу на зовнішніх ринках. Іншого варіанту немає», — підсумував експерт.