Дефіцит кадрів у сфері книговидання розпочався ще в 2014 році і співпав з ростом галузі. Наразі криза досягла свого апогею і тепер торкається не тільки найкваліфікованіших працівників.
Про це свідчать результати дослідження, проведеного проєктом “Читомо” спільно з Communication Analysis Team — Ukraine (CAT-UA).
В опитуванні, що тривало в режимі онлайн із серпня по вересень 2024 року, взяли участь 610 працівників видавництв, книгарень, друкарень та інших компаній, пов’язаних зі створенням, поширенням та промоцією книжок. Серед них – майже 150 колишніх працівників, що мігрували з галузі.
Окрім того, дослідники провели 12 глибинних інтерв’ю з топменеджерами видавництв і книгарень (серед них – 9 великих та 3 малих компаній, які регіонально представляють центр країни та північ включно з Києвом – 5, захід – 3, схід – 2, всеукраїнські – 2).
Опитані під час дослідження керівники зазначили, що значна частина їхніх співробітників продовжує працювати онлайн з-за кордону, проте ця група все ж не є суттєвою.
93% опитаних стверджують, що живуть саме в Україні (або проводять більшу частину року), до того ж, переважна частка респондентів працює з Києва (47%).
Порівнюючи з 2021 роком, падіння частки киян не дуже значне (було 53%), а от Харків до війни вказували 20%, наразі лише 12%, що майже дорівнює кількості респондентів зі Львова (13%). У категорії “Інша країна” такі лідери: Німеччина (2,1%), Польща (1,1%) та Австрія (0,6%).
Також дослідження виявило, що релокація працівників, ймовірно, вплинула і на графік роботи, що порівняно з 2021 роком суттєво змінився: тепер опитані фахівці здебільшого працюють віддалено, а не в офісі — 53% (проти 36% у 2021 р).
Також цьогоріч дослідження зафіксувало зростання частки офіційно працевлаштованих (61%), що збільшилася порівняно з 2021 роком, як і кількість залучених до проєктної діяльності через ФОП дещо зросла. Ймовірна причина — податкові преференції для ФОП на час війни.
Найбільша частка респондентів отримує щомісячну заробітну плату в межах 21-30 тисяч гривень (26%), на другому місці — 16-20 тисяч гривень (23%). Примітно, що понад 50 тисяч грн заробляє лише 6% опитаних, до того ж, тільки в цій категорії кількісно переважають чоловіки.
Зарплати понад 70 тисяч гривень найчастіше отримують опитані головні редактори, директори видавництв і топ-менеджери (по 10% опитаних у кожній професії). Директори книгарень — вдвічі рідше. Майже половина директорів видавництв отримують заробітну плату в межах 21-50 тис. грн (найчастіше — 26% опитаних директорів — 31-50 тис.), а третина — менш як 21 тис. грн.
Повідомляється, що учасники ринку найгостріше відчувають для себе нестачу редакторів, верстальників, перекладачів і коректорів, а також фахівців із піару та комунікацій. У книгарнях, особливо тих, які активно розширюються, є значний попит на сервісний персонал.
Окрім цього, виникають труднощі з заповненням деяких чоловічих вакансій, оскільки багато кандидатів служать у ЗСУ, а ті, хто намагається уникнути служби, не проявляють зацікавленості в роботі, яка передбачає пересування містом.
Згідно з результатами дослідження, основною і найпомітнішою зміною є необхідність використання англійської мови в роботі. За два останні роки вона зросла для половини респондентів. Для 47% залишилась на тому ж рівні. За даними “Читомо” 2021 року, 67% майже не використовували англійську (використовували регулярно 30%).
Попри зростання навантаження і кадровий дефіцит, 60% опитаних взагалі не працюють з інструментами штучного інтелекту (далі – ШІ). Серед тих, хто все ж використовує ШІ, найпопулярніше застосування цього інструменту — в дрібних операційних завданнях, як-от написання листів, стенографування зустрічей (19%), як допоміжний засіб перекладу (12%), написання текстів і редагування (по 9%).
Серед гіпотез “Читомо” розглядали виїзд за кордон та мобілізацію як основну причину полишання галузі. Ця гіпотеза не підтвердилася: основна причина — незадовільна заробітна плата (46%) та вигоряння (37%). Виїзд за кордон через війну назвали тільки 17%, захист країни 11%.
Судячи з глибинних інтерв’ю, роботодавці знають про обидві найпопулярніші причини і намагаються вплинути на ситуацію.
Крім того, 11% полишили галузь не з власного бажання, а через потребу захищати країну в лавах Сил Оборони. Під час глибинних інтерв’ю керівники книжкових компаній зазначили, що майже в кожній є мобілізовані, у когось — загиблі.