У Польщі за останній рік різко зросли ціни на житло. Експерти пов’язують зростання також із напливом українських біженців під час повномасштабної війни. Якщо порівняти середні ціни у столицях України та Польщі, різниця у вартості квадратного метра вражає.

Ціни на квартири у Варшаві та Києві станом на жовтень 2024

Згідно з останнім звітом Нацбанку Польщі, який підсумовує ситуацію на ринку нерухомості, у ІІ кварталі 2024 року спостерігалося зростання середніх цін угод за квадратний метр квартир, як на первинному, так і на вторинному ринку.

Аналітики НБП наголошують, що зростання пов’язане з дефіцитом житла. Найбільшою популярністю серед покупців користуються квартири площею менше 50 квадратних метрів. На ринках великих міст таких квартир занадто мало по відношенню до значного попиту – близько 20% на первинному ринку і близько 35% на вторинному.

У другому кварталі ціни угод з квартирами зросли як на первинному, так і на вторинному ринку. У річному вимірі номінальна динаміка цін на ринку 7 найбільших міст склала приблизно 21%, а на вторинному ринку: 14,5% у Варшаві та приблизно 21% у решті 6 найбільших містах.

Ціни у Варшаві найдорожчі в країні, свідчать дані польського маркетплейсу SonarHome.  За даними аналітиків сайту, вартість квадратного метру в Кракові в середньому складає  $3,5 тис. (14,5 тис злотих), а в популярному для українців Катовіце, щоправда, квартири удвічі дешевші.

А середня ціна квадратного метра у столиці Польщі найвища – майже $4 тис.

За даними маркетплейсу, ціни у польській столиці виросли удвічі з 2018 року.

Водночас найвищі ціни в України – київські – не перевищують позначки $1,5 тис за кв. метр. За даними ЛУН, однокімнатну квартиру в українській столиці можна купити за $60 тис. В той час як у Варшаві таке ж майно коштуватиме майже $200 тис.

У другому кварталі 2024 року порівняно з аналогічним періодом торік приріст цін у Польщі становив 17,7%, свідчать дані Євростату. За інформацією сайту Rynek Pierwotny, щоб купити квартиру у Варшаві площею 55 кв. м, потрібно заплатити суму, еквівалентну 92 місячним зарплатам. Трохи дешевше у Кракові (84 зарплати) чи Ґданську (78 зарплат).

Як українці купують житло у Польщі

Та попри шалені ціни українці продовжують купувати квартири у Польщі, повідомляє Zahid.net з посиланням на польський сайт Onet.

За інформацією сайту Money.pl із 14346 квартир, які торік у Польщі купили іноземці, зних понад 7700 об’єктів належать українцям. Додатковим стимулом стала програма для іноземців Safe Credit 2% зпільговими умовами. Для порівняння: у перший воєнний 2022 рік українці купили у Польщі 6200 квартир – на 40% більше, ніж у довоєнний 2021 рік.

Фінансовий експерт Кароль Слободзян вважає, що у Польщі будують надто мало житла, що зумовлює високу вартість на нерухомість.

За його словами, окрім інвесторів із Польщі, у наші квартири все більше охоче інвестують іноземні інвестиційні фонди.

“Варто також пам’ятати, що тривала війна на нашому східному кордоні спонукає громадян України вирішувати залишатися в Польщі довше і купувати квартиру. Лише у 2023 році їх купили майже 380 тисяч квадратних метрів. Це майже стільки, скільки будують нових квартир за 2 роки”, — наголосив Слободзян.

Попри те, що у Польщі найдорожчі іпотечні кредити серед європейських країн, попит на квартири залишається високим. Тому купівля квартири у країні вважається доброю інвестицією, наголосив експерт.

Як зазначив у коментарі Delo.ua CEO консалтингової компанії City Development Solutions Роман Герасимчук, житло у Польщі вважаються “страховою інвестицією”.

“Ураїнці взагалі не бідні люди. Вони купують нерухомість у Польщі, бо, по-перше, воно там досить якісне. По-друге, це найбільш безпечний варіант квартири на випадок ускладнення ситуації в Україні. Крім того, там оренда навіть серед поляків вважається досить дорогим задоволенням”, – наголосив Герасимчук.

За його словами, українці-власники житла також можуть подаватися на дозвіл на роботу. На додачу, перевагами в інвестування в нерухомість у Польщі є те, що це знайомий ринок для українців, близька ментальність, а також тут є багато роботи. Свідченням цього є те, що за роки війни у Польщі відкрилось багато українського дрібного бізнесу, починаючи з кав’ярень і манікюрних салонів, закінчуючи “Новою поштою”, monobank, MEGOGO, Rozetka та “П’яною вишнею”.