Про це заявив генеральний директор Української аграрної конфедерації (УАК) Павло Коваль у коментарі Delo.ua.

Він зазначив, що Китай до великої війни був традиційно найбільшим покупцем української кукурудзи та ячменю, постачання у 2020-2021 роках досягали 8 млн т і 3 млн т відповідно. У перший рік російського вторгнення експорт кукурудзи впав маже вдвічі, а ячменю — вдесятеро. У 2023-2024 роках він відновлюється, але ситуацію ускладнює жорстке державне регулювання та постійний перегляд дозволених обсягів імпорту тієї чи іншої продукції. Крім того, у Китаї жорсткіші вимоги до імпортної агропродукції порівняно з іншими ринками регіону.

«Війна тільки ускладнює і без того нелегкі відносини з Китаєм, оскільки він підтримує тісну співпрацю з рф. Через це дипломатія і торгівля з Китаєм має бути вкрай обережною», — зауважує Павло Коваль.

На його думку, інший ключовий ринок — Індонезія. Це густонаселений ринок, що постійно зростає, який було частково втрачено за час війни. До повномасштабного вторгнення Індонезія входила до топ-3 експортних ринків пшениці для України з обсягом близько 3 млн т щорічно. У 2022 році цей показник впав до 0,35 млн т, торік — збільшився до 0,66 млн т, а за 9 місяців 2024 року до країни поставлено 1,96 млн т.

За останні два роки позиції на ринку пшениці Індонезії посилили Австралія та рф. Цей ринок на 280 млн людей є дуже цікавим для України через швидке зростання населення та споживання, там практично щосезону виникають додаткові торговельні ніші. Україна має обов’язково працювати за цим напрямком, вважає гендиректор УАК.

«Третій ключовий ринок — Туреччина, сусід України в Чорноморському регіоні. Вона входить до топ-10 торговельних партнерів України, є суттєвим покупцем основних зернових культур: пшениці, кукурудзи та ячменю. Країна традиційно імпортує близько 1 млн т української кукурудзи на рік, тоді як ввезення пшениці та ячменю активно регулює імпортними митами», — констатує експерт.

Завдяки Чорноморській ініціативі, організованій за посередництва Туреччини й ООН, ця країна у 2022-2023 роках стала одним із основних імпортерів агропродукції з України, нагадує Павло Коваль. За цей період країна завезла понад 40 тис. т ячменю та посіла перше місце серед імпортерів, випередивши традиційного лідера — Китай. Щодо пшениці, то Туреччина у 2022 і 2023 роках імпортувала понад 2 млн т, посівши, відповідно, перше та друге місце серед імпортерів.

«Туреччина, як і Китай, тісно співпрацює з рф, — уточнює експерт. — Проте вона завжди залишатиметься важливим партнером України у Чорноморському регіоні завдяки зручній логістиці та геополітичним умовам. Тому відносини між країнами ґрунтуватимуться не лише навколо аграрних та торговельних питань, але і по багатьох інших компонентах, зокрема безпекових».