Якщо у середині ХХ сторіччя наймані працівники понад усе воліли якомога довше залишатися на одному місці, працюючи у компанії десятиріччями, то сьогодні практика зміни місця роботи раз на 2-4 роки надзвичайно популярна. Тепер працівники інакше ставляться до вибору роботи. Сьогодні робота – це дім, де проходить левова частка доби, тут не просто колеги, а однодумці, не просто грізний начальник, а друг і керівник. Загалом і компанії змінили свій “внутрішній” світ – цінності та філософію бренду, стиль роботи, манеру спілкування з клієнтами, ставлення до співробітників, їхнього відпочинку, комфорту та зарплатні.
У ІІІ тисячолітті на зміну класичним організаціям з традиційним устроєм, ієрархією цінностей та субординацією прийшли новітні, з альтернативним підходом до керівництва та роботи взагалі. Їх називають бірюзовими або живими організаціями, так званими «організаціями майбутнього». Бірюзові компанії є новою течією у світовому бізнесі, а принципам їхньої роботи та секретам управлінням потрібно вчитися не один день.
Ми вирішили розповісти, звідки взагалі взялася градація бізнесу по кольорах, які принципи наслідують бірюзові організації, та які компанії в Україні можна назвати бірюзовими.
І хоча історія бірюзових організацій фактично розпочалася у 2014 році, все ж її коріння простягається далеко – аж до середини минулого сторіччя. Справа у тому, що у 1960-і роки американський психолог Клер Грейвз випустив книгу про рівні розвитку людських біопсихосоціальних систем, у якій розповів про сходинки розвитку, що їх проходить людина протягом життя, і присвоїв кожному етапу окремий колір. А вже у 2014 році бізнес-консультант і коуч Фредерік Лалу адаптував цю «кольорову» теорію до бізнесу, «пофарбувавши» у різні кольори компанії з різною корпоративною філософією. Найвищий ступінь розвитку організації він віддав бірюзовому кольору.
Концепція бірюзової компанії докладно описана у книзі «Відкриваючи організації майбутнього» – у таких організаціях взагалі немає класичних менеджерів, начальників, натомість співробітники самі планують і вирішують свої задачі, до того ж самостійно призначають собі заробітну плату. Фантастично, чи не так? Незважаючи на це, далеко не всі сучасні, навіть дуже прогресивні, компанії прагнуть стати бірюзовими, адже це вимагає неабиякої роботи і перебудови мислення.
Фредерік Лалу класифікував організації відповідно до стадій розвитку, поділивши їх за управлінськими моделями на:
Teal-організації («teal» з англ. – «бірюзовий») нині виглядають по-справжньому революційно, адже досягли у своєму розвитку такого рівня самоорганізації, свободи, рівноправності та стосунків між працівниками, якого у інших немає. Справа у тім, що бірюзові компанії не ставлять за мету заробити якомога більше грошей, стати якомога відомішими, швидше за інших випускати нові продукти, і парадоксально, але саме вони часто показують чи не найкращі результати на ринку.
Нюанси організації роботи. Бірюзові компанії не мають чіткого плану, KPI, жорсткого контролю, системи штрафів, конкретного початку і закінчення робочого дня, натомість слідують принципам наставництва та високих людських цінностей. Креативність, свобода, вільне спілкування між собою та максимальне залучення команди у процес розробки і втілення ідей у життя – це головні внутрішньокорпоративні критерії, за якими можна впізнати бірюзову компанію. Існують ще кілька – фінансових. Компанія перестає бути машиною із заробляння грошей, а перетворюється на живий організм.
Розкриття потенціалу працівників. У teal-компаніях найважливіше – слідувати місії, цілям та філософії, сформульованих засновником, і у цьому контексті – максимально реалізовувати таланти і прагнення кожного співробітника.
Самоорганізація. Бірюзові компанії не надто великі, їхня команда – 10-40 осіб, тому особисті стосунки там добре сформовані. Усі працівники разом і кожен з них окремо відповідають за все, що відбувається навколо них і здебільшого самі, без участі керівників, вирішують свої завдання та приймають рішення. Кожен учасник команди може сам вирішити, над яким проектом хоче працювати, яку роль там виконувати, які обов’язки на себе взяти.
Відкритість інформації. Працівники знають все про компанію, жодна інформація не замовчується і не приховується, у тому числі і дані щодо заробітної плати команди. До того ж, співробітники можуть самі призначити собі бажаний розмір компенсації за ту роботу, яку вони виконують.
Цінність особистості працівника. У бірюзових організаціях працівників не змушують робити діловий вигляд, працювати весь день безперервно, надягати маску ділової людини. Навпаки – заохочують бути собою, оформлювати робоче місце за власним бажанням, тут усе неформально і дружньо. Це потрібно для того, аби співробітники могли здружитися і надалі знаходити найкращі вирішення робочих питань разом. До речі, співбесіди у бірюзові компанії проводить не керівник або рекрутер, а команда.
Незважаючи на очевидний профіт бірюзових організацій, їх все ж критикують за надмірну свободу, яка сприймається як неорганізованість. Мовляв, безконтрольно не можна робити успішний бізнес. Можливо, трохи правди у цьому є, адже компанія GitHub (сервіс для хостингу IT-проєктів), приміром, спробувала перетворитися на бірюзову, але нічого не вдалося саме через хаотичність процесів, тому довелося повернутися назад.
Якщо у світі бірюзових організацій існує безліч, то в Україні вони ще не надто розповсюджені. Проте вже зараз можна виділити кілька з них, котрі впритул наблизилися до того, аби називатися бірюзовими.
IPLAND – український сервіс-провайдер IT-рішень для керівництва продажами у торгових мережах. У компанії, яку можна охарактеризувати як холакратію (це система організації управління, коли влада і прийняття рішень розподілені між командами, що самоорганізовуються), працює більше 80-ти осіб. У 2016 році IPLAND змінив проектно-орієнтований підхід на продукто-орієнтований і збільшив кількість співробітників з 30 до 80. Саме тоді у компанії почала активно розвиватися корпоративна культура. Керівництво зрозуміло, що команда недостатньо синхронізована, тож у якості експерименту запустило нову систему організації для одного ІТ-сервісу, а за два місяці поширило її на всю компанію. Принципи та філософію холакратії, яких дотримується компанія, можна переглянути у Holacracy Comic Book.
Нинішня структура команди IPLAND – це ієрархія призначень і цілей, тому один співробітник може обіймати кілька посад і мати багато обов’язків та задач. У компанії зазначають, що мають такі головні цінності: довіра, бо це основа побудови відносин всередині команди і за її межами; захопленість своєю справою для відмінного результату роботи; технологічна ефективність у розробці найкращих ІТ-рішень для бізнесу; відчуття прекрасного у контексті ставлення до якості будь-яких справ. У компанії кажуть, що після реорганізації рівень задоволеності клієнтів підтримкою зріс до 4.9+ з 5, тому цей шлях виправданий.
4IRE labs – шведсько-українська IT-компанія, що спеціалізується на Defi, FinTech та Green Finance, які дозволяють підприємствам використовувати новітні FinTech і Blockchain рішення. У 2017 році, після того, як компанія захотіла розвивати консалтинг і продуктовий напрямок, вона стала бірюзовою. Керівники кажуть, що холакратія, тобто децентралізація, призводить до зниження витрат на управління, прискорення реакцій і рішень, а також залучення команди до роботи. Серед недоліків переходу до “бірюзи” – перехід вимагає великих зусиль та часу для перебудови процесів і вироблення нових звичок.
Beetroot – IT-компанія зі шведським корінням і центром розробки в Україні (Київ, Полтава, Одеса, Харків), що займається підбором і організацією роботи IT-спеціалістів, зосередившись над напрямками dedicated teams, wordpress project delivery, Beetroot Academy, partner teams. Насправді робота компанії починалася з офісу у невеликій квартирі та команди з двох осіб і за кілька років виросла. Саме це і стало основою того, що команда будувала свої процеси у дружній атмосфері без формальностей. Коли компанія переїхала у великий офіс, атмосфера і стосунки між колегами збереглися, а працівники були на роботі собою, не розділяючи особисте і професійне життя. Хоча у компанії визначено, хто за що відповідає, все ж кожен співробітник у Beetroot має змогу впливати на процеси у компанії. Крім того, команда Beetroot відбирає клієнтів, що поділяють її цінності.
Uptech – ІТ-аутсорсингова компанія, що займається мобільною та веб-розробкою. Вона була заснована у 2016 році і за два роки збільшилася з 2 до 40 осіб. Зараз вся інформація всередині компанії відкрита, зокрема і фінансова. Крім того, розмір грошової компенсації за роботу кожен встановлює собі сам. Ще на початку роботи засновники Uptech прочитали книгу Фредеріка Лалу і вирішили, що їхнє дітище будуватиметься за принципами саме бірюзової компанії. Тож Uptech залишилися вірними атмосфері, яка панувала в офісі на ранньому етапі розвитку – так званому стартап-середовищу.
Triggmine – це автоматизована служба електронного маркетингу для електронної комерції. Фахівці компанії створюють рішення для спрощення платформи автоматизації електронного маркетингу. Компанію можна назвати бірюзовою.
Yoctocode – компанія, що спеціалізується на розробці програмного забезпечення для бізнесу і консалтингу у галузі IT, зокрема у напрямках архітектури рішень, розробки програмних продуктів, макетування, системної інтеграції, хмарної міграції UX і візуального дизайну та інтернету речей. Вважається бірюзовою.