Бізнес, що займається експортом, продемонстрував кращу адаптивність до нинішньої ситуації в Україні у порівнянні з підприємствами, які не мають продажів за кордон. Але існують певні відмінності серед експортерів, у залежності від розміру підприємства та сфери діяльності.
Про це свідчать результати опитування бізнесу, проведеного Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій.
“Експортери демонструють кращі оцінки фінансово-економічної ситуації на підприємстві, а також краще оцінюють діловий клімат. На початку війни оцінки бізнесу були більш-менш подібними, але з осені 2022 року підприємства, які займаються експортом, почали краще оцінювати як зовнішньоекономічне середовище, так і ситуацію на підприємстві”, – наголосив експерт ІЕД Євген Ангел.
За його словами, стан експортної діяльності покращується зі збільшенням розміру підприємства: не експортували останні 12 місяців 33% мікро та 31% малих, але лише 12% середніх підприємств та 8% великих підприємств (станом на березень 2024).
“Чим більший бізнес, тим більш ймовірно, що він мав можливості відновити експортну діяльність. Найскладніше мікро- та малому бізнесу: більше 30% опитаних, які мали експорт до початку війни, не мають зовнішньоекономічної діяльності впродовж останніх 12 місяців. Цей факт свідчить, що владі необхідно задіювати певні інструменти для підтримки саме мікро-, малого бізнесу”, – зазначив Євген Ангел.
Він додав, що у розрізі сфери діяльності найскладніша ситуація в опитаних підприємств-виробників будматеріалів та металургії і металообробки, де відповідно 73% та 39% експортерів не мали продажів закордон останні 12 місяців.
Водночас спостерігається значний оптимізм щодо очікувань зростання експорту: планують збільшення експорту 45% опитаних, а скорочення – лише 4,5%.
У контексті перешкод саме для зовнішньої торгівлі експортерів можна умовно поділити на “активних” (мали експорт впродовж останніх 12 місяців) та “неактивних” (не мали зовнішньоекономічної діяльності впродовж останніх 12 місяців).
Логістичні проблеми домінують у топ-3 рейтингу перешкод “активних” експортерів: черги на західних кордонах України, неможливість експорту морем та брак залізничних вагонів/ вантажівок/ водіїв.
Для “неактивних” експортерів головні перешкоди насамперед пов’язані з попитом: є необхідність переорієнтації з ринків СНД, неможливість задовольнити попит на зовнішніх ринках та падіння попиту на продукцію підприємства.
З-поміж загальних труднощів ведення бізнесу головною перешкодою для “неактивних” експортерів є брак робочої сили внаслідок призову та/або виїзду співробітників – 75%. Для порівняння – проблеми на ринку праці є важливими для 50% українського бізнесу в цілому.
Український бізнес поступово виходить зі стану повної невизначеності та починає будувати плани на майбутнє. У лютому 2024-го лише близько 15% власників та керівників підприємств не змогли надати відповідь щодо планів свого бізнесу на наступні півроку. Для порівняння: рік тому, у лютому 2023-го, таких було близько 40%.
Вперше за два роки бізнес став впевненішим у довгострокових планах та оптимістичніше дивиться у майбутнє. Частка підприємств, які планують свою діяльність у дворічній перспективі, збільшилась до 60,6%.
За даними ІЕД, 44% опитаних підприємств готові інвестувати у власний розвиток або відновлення в 2024 році. Це одні з найкращих показників з 2011 року: більше планів на інвестиції у бізнесу було лише у 2018 – 2020 роках.