Українці, опинившись в умовах війни, мають шанси пройти через це раніше за інших. Дослідницький холдинг 4Service провів першу хвилю дослідження психічного здоров’я персоналу українських компаній в реаліях війни. Отже, як змінився стан психічного здоров’я співробітників організацій нашої країни, як ці зміни впливають на працездатність українців та що роблять роботодавці, аби підтримати своїх працівників?

В рамках дослідження важливо було зрозуміти, зокрема, як змінилася продуктивність праці порівняно із довоєнним періодом. 50% опитаних зазначили, що вона знизилась. Цікаво, що найчастіше про це говорили СЕО та власники бізнесу — вірогідно, оцінюючи не лише себе, але й підлеглих. Ще третина (здебільшого, чоловіки) впевнені, що війна нічого не змінила в результативності їхньої роботи. Є і 6% тих, чия продуктивність праці під час війни тільки підвищилась. Це наочно доводить: екстремальні умови діють на всіх по-різному, змушуючи сповільнюватися одних та стимулюючи інших.

Не стало несподіванкою те, що війна вплинула на роботу більшості компаній. Про це повідомили 79% опитаних. Причому, для половини організацій цей вплив є дуже  суттєвим.

Як змінилося психічне здоров’я українців?

Дослідження демонструє, що більшість працюючих українців за час повномасштабної війни мали ті чи інші скарги на самопочуття в контексті психічного здоров’я. Лише 10% опитаних стверджують, що не відчували жодних погіршень свого стану. Показово, що більшість із них — чоловіки. Можливо, частково це пояснюється властивою нашому суспільству догмою “хлопчики не плачуть”. Значна частина чоловіків, вихована цим підходом, не допускає можливості зізнатися у своїх відчуттях навіть самим собі.

Закономірно, що найчастіше українці скаржаться на відчуття тривоги (69%, переважно жінки). Майже половина страждає від проблем зі сном та фізичної виснаженості. Страх та безнадія час від часу стають супутниками понад третини мешканців України. Приблизно кожен четвертий відчуває також горювання, почуття провини та проблеми зі здоров’ям різного характеру. 16% опитаних за час війни стикалися з панічними атаками. Проблеми з харчуванням та неконтрольована агресія також є досить поширеними скаргами (по 12%).

Найпоширенішим емоційним станом для більшості українців за час війни стали емоційні коливання. Про них сказали більша частина опитаних, а серед керівників та власників бізнесу цей показник сягнув 74%. У цій категорії також поширені симптоми депресивних розладів — їх відзначають у себе 42% топменеджерів, тоді як середній показник серед інших категорій працівників складає 23%.

Близько третини українців знаходяться у стані неможливості розслабитися, пригніченості, постійних хвилювань та тривог. Війна зробила болісно дошкульним відчуття втрати контролю для 17% українців. Трохи менша кількість зазначили, що їхній головний емоційний стан зараз — самотність та низька самооцінка. 12% опитаних живуть сьогодні із почуттям провини, а 7% — у ступорі.

Погіршення стану психічного здоров’я веде за собою й зниження когнітивних функцій. Так, половина респондентів дослідження назвала проблеми з концентрацією уваги. Серед керівників ця проблема  є більш поширеною — про неї говорять 68% з них. СЕО та власники бізнесу також частіше за інших працівників зізнаються у фаталістичному сприйнятті майбутнього та сплутаності свідомості.

Близько третини українців, що працюють, помічають за собою “гонку” думок та “мисленнєву жуйку”. На постійне прокручування одних і тих самих думок витрачається чимало енергії, однак, крім виснаження, це нічого не приносить. Ще один поширений когнітивний симптом — проблеми з пам’яттю, що загалом є характерним для людей в умовах стресу. Як і тотальний песимізм, про який говорить кожен п’ятий наш співвітчизник.

Закономірно, що тривале перебування у травмуючих для психічного здоров’я обставинах провокує у частини людей зміни у сприйнятті фактів. Так, 16% опитаних зазначили: деякі події або їх фрагменти “випадають” із пам’яті, а 14% поскаржилися, що їм важко або неможливо відновити хронологію подій.

У стресових умовах психіка застосовує захисні механізми, які у різних людей проявляються по-своєму. Так, 8% опитаних зазначили, що характерним для них симптомом є тотальний оптимізм. Переважна більшість із тих, хто так відповів — чоловіки.

Психічне здоров’я працівників: підхід українських компаній

Тема психічного здоров’я протягом тривалого часу стигматизувалась у нашому суспільстві. За радянських часів людей розглядали як машини для виконання і перевиконання плану. Звісно, що ці “машини” не мали права на турботу про їхнє психічне здоров’я. Будь-які відхилення від норми, як мінімум, ігнорувалися, а як максимум — висміювалися і засуджувалися.

Очевидно, що за останні роки сприйняття цього питання змінилося. 71% українців визнає, що погіршення психічного здоров’я співробітників суттєво впливає на їхню професійну ефективність. Уточнюючи, як проявляє себе цей вплив, де найчастіше називали зниження продуктивності праці та концентрації, неуважність, допущення помилок в роботі, пасивність та безініціативність.

Через війну українці опинилися у винятково складних умовах, у яких підтримка оточуючих (у тому числі колег) є надзвичайно важливою. Саме тому одним із питань, яке ми досліджували, було те, чи звертають колеги увагу на психічний стан співробітників їхніх компаній. 57% відповіли на це запитання ствердно, уточнюючи, що намагаються допомогти, коли бачать, що із колегою щось не так (більшість із тих, хто дав таку відповідь — жінки). 28% опитаних зазначили, що помічають зміни у психічному стані тих, з ким працюють, але нічим не можуть їм допомогти.

Хай там як, а абсолютна більшість вважає, що турбота про психічне здоров’я співробітників важлива. Серед аргументів на користь цієї думки найчастіше наводять те, що це впливає на продуктивність праці, допомагає підтримувати хорошу атмосферу в колективі, стимулює розвиток компанії шляхом появи нових ідей чи проєктів, зменшує кількість та тривалість лікарняних, сприяє зростанню прибутку компанії.

Опонентів у цього підходу відносно небагато (9%), але їхні аргументи теж цікаві. “Рятування потопаючих — справа рук самих потопаючих” — саме так мотивують свою позицію майже половина тих, хто не вважає за потрібне турбуватися про психічне здоров’я колег. Ще третина з них просто вважає таку турботу не ефективною, а 17% переконані: психічний стан співробітників не має ніякого відношення до роботи.

Отже, більша частина українців помітили, що стан психічного здоров’я та емоційного добробуту співробітників їхніх компаній погіршився за час війни. А як на це реагують роботодавці? 33% опитаних констатували, що роботодавець ніяк не піклується про цю складову здоров’я персоналу. Серед проявів турботи роботодавця називали спілкування з колективом (15%), оплачувані консультації психолога (12%, здебільшого у міжнародних компаніях), моральну підтримку (9%), проведення тренінгів та семінарів (8%, частіше — у міжнародних компаніях), регулярні зустрічі сам на сам (6%), додаткові вихідні (5%), матеріальну допомогу (4%).

Турбота про психічне здоров’я співробітників: чия зона відповідальності?

Відповідальність за турботу про психічне здоров’я співробітників має нести топменеджмент компанії — у цьому переконані 38% українців. Також часто відповідних дій чекають від HR-департаменту та керівника. Але, фактична ситуація дещо відрізняється від очікувань. 43% опитаних зазначили, що наразі у них в компанії працівники несуть відповідальність за своє психічне здоров’я самостійно. Тільки 17% підтвердили, що у них в компанії це зона відповідальності топменеджменту. Зате щодо HR-відділу очікування майже збігаються з реальністю — приблизно у третині компаній спеціалісти цього департаменту так чи інакше залучені у турботу про емоційний добробут персоналу. А от спеціальна well-being служба є тільки у 2% компаній.

Холдинг 4Service вивчає тему психічного здоров’я працівників українських компаній з 2018 року, що дає можливість порівняти деякі показники до і після початку повномасштабної війни. Зокрема, мова йде про дії роботодавця, спрямовані на турботу про психічне здоров’я працівників. На думку українців, багато показників суттєво погіршились. Це й індивідуальний підхід до співробітників, і регулярний зворотний зв’язок, і усунення публічної критики, булінгу та тролінгу. Натомість значно зросла  можливість роботи за гнучким графіком.

За більшістю проявів турботи про психічне здоров’я персоналу міжнародні компанії виграють в українських. Так, у міжнародних компаніях частіше проявляють індивідуальний підхід до співробітників (35% проти 28% в українських), ведуть прозорі довірчі комунікації (43% проти 27%), забезпечують гнучкий графік (57% проти 36%). Загалом 14% опитаних мають змогу відвідувати психолога коштом компанії.

Попри те, що ставлення до теми психічного здоров’я покращилось, рівень обізнаності все ще є досить низьким. При неналежній увазі та тривалому погіршенні стану психічного здоров’я у людини можуть поступово наростати симптоми психічних розладів. Дуже важливо бути уважними до себе та вчасно помітити ці зміни. Для цього  вкрай необхідно бути обізнаними в основних симптомах найрозповсюдженіших розладів. Між тим, за результатами дослідження, 40% українців зізналися, що не знайомі із симптомами цих психічних розладів. Решта впевнені, що зможуть розпізнати депресію, тривожні розлади, панічні атаки та інші поширені розлади психічного здоров’я.

Через війну українці переживають безпрецедентно тривале і потужне навантаження на психічне здоров’я. Саме тому компаніям важливо не просто ситуативно підтримувати співробітників, а й розробити системну стратегію роботи з наслідками впливу війни на їхнє психічне здоров’я. За результатами дослідження, тільки 15% компаній вже робить щось у цьому напрямку. У невеликої частини компаній є плани щодо цього на майбутнє. Разом з тим, 45% опитаних повідомили, що їхні організації не мають намірів впроваджувати нічого подібного.

Робота з профільним психологом, психологічна підтримка та проведення лекцій про психічне здоров’я — це основні 3 кроки, які роблять або збираються робити компанії, щоб допомогти персоналу подолати травматичні для психіки наслідки війни. Також називали групові та індивідуальні зустрічі, матеріальну та житлову підтримку, заохочення співробітників-ветеранів та впровадження медичного страхування, яке покриватиме психотерапію.

Автор: Ольга Красіна, HR Business Partner & Mental Health Officer дослідницького холдингу 4Service.