Рівень стресу: з якої причини і як сильно хвилюються офісні працівники в Україні та Європі
Більше половини (56%) опитаних офісних працівників у 8 європейських країнах заявляють, що переживали стрес нещодавно. Показник рівня емоційного напруження працівників офісів в Україні, зі зрозумілих причин, ще вищий і складає 78%.
Gradus Research провели крос-культурне дослідження серед офісних працівників в Україні, а також у семи інших європейських країнах із найбільшим оціночним показником ВВП: Німеччині, Франції, Італії, Великобританії, Іспанії, Нідерландах та Польщі, і прослідкували ключові тенденції та відмінності.
У яких країнах ЄС найбільше стресують працівники
За даними дослідження, найближчими до України за рівнем стресу серед офісних працівників є Польща та Німеччина.
У цих країнах близько двох третіх опитаних декларували нещодавно пережите емоційне напруження (61% та 60% відповідно).
У той же час, респонденти з Іспанії та Нідерландів більш розслаблені та відчували такі емоції менше за інші опитані країни (42%).
Gen Z, Мілленіали чи Gen X — хто більше стресує?
Побутує думка, що із найбільшою кількістю труднощів у своєму житті в силу різних факторів (побудови сім’ї, кар’єри, виховання дітей тощо) стикаються мілленіали.
Проте, за даними дослідження, в більшій мірі стресують офісні працівники з покоління Z — респонденти віком 25−34 роки.
Частка мілленіалів, (опитаних віком 35−44 роки), які відчували сильні негативні емоції, склала близько половини (53%), як і представників покоління Х (51% у віковій групі 45−55 років).
«Менша стресостійкість молодшої вікової групи може пояснюватися меншим досвідом переживання криз у професійному житті. На відміну від зумерів мілленіали та іксери, наприклад, вже мають за плечима досвід ковіду і переходу на віддалений формат роботи, тому для них виклики воєнного часу і стан невизначеності вже в меншій мірі є стрес-факторами», — коментує Євгенія Близнюк, соціологиня, засновниця та директорка дослідницької компанії Gradus Research.
Топ-5 основних факторів, які викликають стрес у офісних працівників
- робота;
- фінансові питання;
- стосунки у сім’ї;
- стан власного здоров’я;
- соціо-політична ситуація в країні.
Робота й пов’язані з нею питання є першочерговим фактором, який спричиняє емоційне напруження у респондентів в усіх досліджуваних країнах, окрім України — у нас цей показник є другим за поширеністю (38% респондентів), тоді як на перше місце виходить соціо-політична ситуація всередині країни (52% опитаних офісних працівників), що вочевидь пов’язано з викликами війни.
Респонденти інших держав переживали негативні емоції з аналогічної причини суттєво менше, зокрема 27% — в Німеччині, 19% — у Франції, 12% — в Іспанії та 10% — в Італії.
Для близько третини (34%) офісних працівників фінансові питання спричиняють стрес — і найсуттєвіше це відчувають респонденти з Великобританії (45%).
В Україні цей показник склав 36%, що є середнім значенням серед країн-учасниць дослідження. У Польщі ж кількість опитаних офісних працівників, які стресують через фінансові питання, є найменшою (25%).
Чверть респондентів останнім часом переживали сильні негативні емоції через сімейні питання та стосунки. З-поміж усіх вікових груп, найбільше цим переймалися опитані Gen Z (31%), порівняно з 21% мілленіалів та 20% Gen X.
Стан власного здоров’я є причиною емоційного напруження для 22% опитаних офісних працівників з найбільшим показником у Франції (34%).
Наступними слідують Польща та Україна, в яких число респондентів, які відчувають стрес з цього приводу, є майже ідентичним (25% та 24%, відповідно).
Загальносвітова соціо-політична ситуація хвилює українських офісних працівників найбільше (31%) з-поміж респондентів з усіх досліджуваних країн.
Наступними слідують Німеччина (27%), Нідерланди (21%), Франція (19%) та Великобританія (19%).
«Вторгнення росії змусило нас адаптуватися до нових умов і відповідним чином розставити пріоритети. Відсутність безпечних умов для життя викликає стрес, але водночас і спонукає економічно-активну частину населення звертати більшу увагу на професійне життя, прагнути до його стабільності. І це гарний знак, що свідчить про своєрідну нормалізацію життя в умовах війни», — коментує Євгенія Близнюк, соціологиня, засновниця та директорка дослідницької компанії Gradus Research.
За матеріалами:
Finance.ua