В європейських країнах зараз знаходиться найбільше українських біженців. Вони отримують доступ до ринку праці, але в різних державах діють свої правила та зарплати
Для українців вибір країни, куди їхати за прихистком, залежить не лише від рівня соціальної допомоги, але й від доступності заробітку. Оскільки багато хто не планує повертатись додому.
Як розповіли експерти міграційної платформи EWL, станом на кінець листопада 2023 року статус біженця в країнах ЄС отримали 4,27 млн українців. Так як термін захисту для громадян України в Євросоюзі подовжили до 2025 року, вони мають доступ до ринку праці без додаткових дозволів.
Умови працевлаштування проаналізували в найбільш популярних серед біженців країнах: Німеччині, Польщі, Чехії, Нідерландах, Румунії та Литві. В усіх них з 1 січня 2024 року зросли мінімальні зарплати та погодинні ставки.
Українці без знання мови й досвіду можуть, як і раніше, розраховувати переважно на просту фізичну роботу, де платять мінімальні базові ставки та вище.
Українці, які приїжджають до Німеччини, оформлюють дозвіл на тимчасове проживання “Aufenthaltstitel” на підставі §24 Закону про правовий статус іноземців. Після отримання цього дозволу можна працевлаштуватися у країні.
У Німеччині підвищили мінімальну зарплату з 12 євро до 12,41 євро на годину брутто (до відрахувань). Без знання німецької мови та досвіду українці можуть працевлаштуватися у Німеччині на виробництві або у сфері логістики (складах).
Українці здебільшого можуть розраховувати на мінімальну погодинну оплату на простій фізичній роботі – на заводах і складах.
У Польщі ще не ухвалили рішення щодо продовження терміну перебування українців після 4 березня 2024 року. До цієї дати процедура працевлаштування залишається без змін.
Громадяни України, які в’їхали в Польщу з 24 лютого 2022 року та отримали тимчасовий захист, можуть працювати без отримання дозволів на роботу.
Найбільше вакансій для українців без вимоги знати польську мову та без досвіду пропонують у сфері логістики (робота з комплектацією та пакуванням посилок на складах одягу та продуктових складах). Також – на підприємствах харчової та переробної промисловості.
Середня зарплата на такій роботі, враховуючи підвищення мінімалки з нового року – 4000-5500 злотих на руки (37,2-51 тис. грн).
Українці, які отримали тимчасовий захист у Чехії, мають вільний доступ до ринку праці. Це стосується громадян, які проживали в Україні до 24 лютого 2022 року та виїхали після повномасштабного вторгнення.
Важливо, щоб не було візи або посвідки на тимчасове проживання в іншій країні ЄС. Також Чехія не надає захист людям, які вже отримували прихисток в іншій європейській країні.
Можливості працевлаштуватися за біометричним паспортом у Чехії немає.
Для українців пропонують роботу на логістичних складах та автомобільних заводах, а також у сфері обслуговування.
З 1 січня мінімальна зарплата також зросла з 17 300 до 18 900 чеських крон без вирахування податків. Зарплата на вакансіях без знання мови та досвіду складає 20-25 тис. чеських крон на руки (800-1000 євро, або 32,8-41 тис. грн).
Статус тимчасової охорони в Нідерландах можуть отримати українці, які виїхали з України після 26 листопада 2021 року і не мали станом на 22 лютого 2022 року відкритих віз та посвідок на проживання.
Також отримати роботу в країні можуть громадяни, які виїхали перед 27 листопада 2021 року і весь цей час легально проживали в Нідерландах, що можуть підтвердити документально.
З 2024 року мінімальна погодинна ставка у Нідерландах – 13,27 євро. Вона буде виплачуватися тільки людям старшим за 21 рік.
Для молодших ставки будуть нижчі: 20-річні отримуватимуть 10,62 євро на годину, 19 річні – 7,96 євро на годину. Натомість очікується повторне підвищення ставок у липні.
Галузі, які відкриті для працівників без знання мови – переважно сільське господарство (робота в полі та теплицях), харчова промисловість (робота на м’ясокомбінатах), на складах. На таких вакансіях зазвичай платять мінімальну погодинну ставку.
Кожен українець може отримати статус тимчасового захисту в Румунії незалежно від того, чи він перебував на момент початку повномасштабної війни в Україні.
На відміну від багатьох країн ЄС Румунія не відмовляє у тимчасовому захисті, якщо людина вже користувалася прихистком в іншій країні або має візи чи посвідки на проживання в інших європейських країнах.
Тимчасовий захист дає право українцям працювати без додаткових дозволів, а також право залишитися на один рік в країні з можливістю продовження терміну.
Українці без знання румунської мови та досвіду можуть працевлаштуватися на роботу на підприємствах автомобільної галузі, харчової та переробної промисловості.
З січня 2024 року мінімалка підвищилась до 3300 лей брутто (660 євро). На руки виходить 2079 лей (417 євро). Шляхом доплат за харчування і вищих ставок за роботу у додаткові години та нічний час можна заробити 850-1200 євро.
Статус тимчасового захисту у Литві можуть отримати громадяни України, які вперше приїхали до Литви після 24 лютого 2022 року. І тут є два варіанти легалізації для роботи.
Захист доступний українцям, які проживали на момент повномасштабного вторгнення в Україні та не має статусу тимчасового захисту й актуальної посвідки на проживання чи віз в інших країнах ЄС.
Отримання посвідки на проживання у Литві з гуманітарних причин. Її може одержати українець, який не знаходився на початок повномасштабної агресії на батьківщині, але не може повернутися додому.
Велика кількість вакансій є на підприємствах харчової промисловості, наприклад, м’ясної продукції, а також в автомобільній галузі.
Загалом з 2024 року мінімальна зарплата також зросла до 924 євро на місяць брутто. Але іноземці рідко отримують мінімалку, зазвичай зарплата вище, зазначають в EWL. Наприклад, на м’ясокомбінатах зарплата на старті може складати 900 євро чистими, а далі зростати.