Українські бізнеси продовжують перебувати в умовах турбулентності: блекаути, обстріли, кадрова нестача, економічні проблеми. Але це ніяк не впливає на те, що помітно зростає кількість нових компаній, які користуються цифровими сервісами

За останній рік ця цифра зросла на 44%. Якщо порівнювати з серпнем 2022 — кількість збільшилася на 69%. Як ми бачимо, кризова ситуація лише сприяє автоматизації рутинних процесів. У сервісі цифрових рішень для бізнесу «Вчасно» дослідили бізнес-середовище та підготували підсумки, як цифровізувалися українські компанії за минулий рік (з серпня 2023 до серпня 2024 року).

Лідерами у цифровізації стали ФОП, які працюють в IT (17%), гуртова торгівля (12,99%) та роздрібна торгівля (11,81%). Також бізнес активно цифровізується у таких сферах, як сільське господарство (4,81%), професійна, наукова та технічна діяльність (4,55%).

До десятки входить будівництво (3,75%), оренда, туризм, охорона або інші комерційні пропозиції (3,60%), операції з нерухомим майном (3,03%), логістика і складська діяльність (2,85%).

Цього року українські компанії, які впровадили електронний документообіг, зберегли 10 гектарів лісу — це приблизна площа національного природного парку «Голосіївський» у Києві.

Чому зросли запити на цифровізацію?

Дефіцит кадрів у 2024 досяг 75,1% (за аналітичними даними платформи «Robota»). Ресурси для розширення штату або заміни кваліфікованого спеціаліста — обмежені. Цифрові інструменти дозволяють виконувати задачі за декілька хвилин (погодження документа сторонами, обробка кадрових документів). Співробітники можуть менше часу витрачати на «паперові» завдання, зберігати продуктивність та спрямувати збережений час на більш стратегічні задачі.

Це стосується не лише сфери ІТ, як зазвичай існує стереотип. Виробництва, агробізнеси, страхові компанії, фармацевтичний бізнес та інші, активно тестують та впроваджують нові рішення.

Ми порахували разом з клієнтами, що цифровізація допомагає заощадити на обробці кадрових документів (прийнятті, звільненні та відпустках) — 353 години або 15 днів у рік. Збережений час можна виділити на перегляд 176 фільмів або 16 разів проїхатися потягом «Ужгород — Харків». Керівники, як показав досвід, заощаджують — 31 годину або 1,5 дня.

По-друге, компанії виокремлюють цілодобову доступність до цифрових сервісів. Не потрібно шукати, як надіслати або надрукувати документ. Всі процеси можна здійснювати через смартфон або вебверсію у будь-який час. З отриманих даних кількість підписаних документів збільшилася у 2 рази з початку повномасштабного вторгнення.

Також, українські підприємці на 61% більше створили електронних документів у 2024. Якби надрукувати всі документи створені у сервісі «Вчасно» за останній рік та скласти з них одну велику вежу, вона мала б висоту понад 180 метрів. Для порівняння — це 2 Статуї Свободи.

Пошук рішення для роботи в умовах блекауту. Проблема з електроенергією стала, як ніколи гострою. Цифрові сервіси намагаються забезпечити безперебійну роботу навіть під час блекауту, функціонуючи офлайн (наприклад, використання бізнесами програмного РРО). За 2024 рік видача чеків у сервісі «Вчасно.Каса» зросла на 78%. Якби ми надрукували усі видані чеки лише за минулий рік і виклали їх в одну довгу лінію, то її протяжність становила б понад 2 кілометри. Це приблизна відстань у Києві між станціями метро «Золоті Ворота» та «Палац Спорту».

Оптимізація витрат компанії. Залежно від обсягу документообігу, компанії можуть заощаджувати від 100 000 грн до понад 1 000 000 грн.

Захист документів. На жаль, все більше випадків, коли архіви з паперовими документами компаній страждають від обстрілів. Впровадження електронного документообігу (ЕДО) дозволило швидко надсилати та головне безпечно зберігати документи.

Що варто очікувати далі?

Люди залишаться основною цінністю, а ресурси будуть так само обмежені. Очікуємо поєднання цифрових сервісів, штучного інтелекту та нових рішень для автоматизації рутинних процесів. Одного ідеального сценарію не буде, адже кожна індустрія, кожен бізнес має свій унікальний досвід цифровізації.

Варто продовжувати напрацьовувати «цифрову базу знань»: розбір найчастіших питань, створення обговорень для обміну досвіду. Збільшення цифрових практик створить більш динамічне і конкурентоспроможне середовище, що сприятиме цифровій трансформації країни.

Адаптація до нових умов: зміни в законодавстві, ріст курсу валют, проблеми з електрикою, логістичні виклики та інші. Український бізнес надаватиме перевагу рішенням, які зможуть закрити декілька болей одразу. Навіть у жорстких реаліях, компанії намагаються оптимізувати роботу працівників, заощадити їх час та ресурси. Адже, як ми бачимо, цифровізація для бізнесу у пріоритеті.