Про це розповів президент Всеукраїнської спілки виробників будівельних матеріалів Костянтин Салій, передає “Укрінформ”.

Він акцентував увагу на тому, що сучасне віконне (термополіроване) скло в Україні взагалі не виробляють. До війни 85% такої продукції імпортувалося із Білорусі та Росії.

“На ринку скла була вакханалія: його масово завозили з таких країн, як Киргизстан чи Азербайджан. Причому, везли продукцію, виготовлену за стандартами, які поступалися навіть радянським ГОСТам. Мовляв: Україна все візьме. А Гомельський казенний завод із Білорусі й досі намагається продавати своє скло Україні. І знаходяться ті, хто купує й завозить таку продукцію, не відчуваючи жодної відповідальності”, – розповів спеціаліст.

Він пояснив, що наразі одним із найважливіших завдань для відбудови України є забезпечення власного виробництва такої продукції.

За його підрахунками, Україні необхідно побудувати 3-4 заводи потужністю по 25 мільйонів квадратних метрів термополірованого скла на рік.

Президент спілки також розповів, що поки про спорудження цих заводів було чутно лише на рівні декларацій: і турки, й китайці хотіли щось побудувати, і українські бізнесмени планували розгорнути таке виробництво на Київщині.

“Але, доки не побачимо діючого заводу, доки не з’явиться колектив, який може витримувати продуктивні навантаження, ми не можемо говорити, що по війні віконного скла нам вистачатиме”, – каже Салій.

А ось вітчизняного ПВХ-профілю та інших комплектуючих для вікон, як на нинішній рівень споживання, вистачає. На додаток, під час війни Україна наростила експорт віконних систем.

“Вони нічим не гірші, ніж польські. Навпаки – кращі і дешевші. Тому навіть Німеччина, Франція та Британія почали купувати українську продукцію”, – повідомив президент спілки.

За його словами, українські виробники хочуть закріпитися на ринку ЄС, тож, на відміну від деяких конкурентів, по-справжньому чесні із європейськими замовниками та споживачами.

“Якщо на наших системах написано “марка теплоопору А-3″, вони справді відповідають заявленим параметрам. На противагу продукції низки зарубіжних виробників, які часто завищують цей показник у документації”, – зауважив Салій.

За словами директора напрямку “Будівельні матеріали” мережі торговельних центрів “Епіцентр К” Сергія Буднікова, останній завод з виготовлення термополірованого скла “Пролетарій” у Лисичанську був частково зруйнований у 2015 році, а згодом повністю зупинений. Підприємство збанкрутувало через значні борги за газ.

Наприкінці 2010-х були плани створити велике сучасне скловиробництво у Бородянці на Київщині з інвестиціями у 300 млн доларів, однак втілення проєкту так і не розпочалося.

Раніше повідомлялося, що у зв’язку з масштабами відбудови деякі експерти вже прогнозують дефіцит ключового будматеріалу – цементу – під час відбудови. Об’єми поствоєнного відновлення українських міст і сіл, що постраждали внаслідок війни, робить цемент стратегічним продуктом України. Детальніше про те, яка ситуація з виробництвом цементу в Україні читайте в статті Delo.ua – “Ключ до відбудови. Чи вистачить цементу для повоєнного відновлення країни”.