Такий прогноз озвучив експерт ринку логістики, член Комітету з логістики Європейської Бізнес Асоціації (ЄБА) Юрій Щуклін.

Він констатує, що експорт потерпатиме від невизначеності пропускних та провізних спроможностей та їх нестачі для формування необхідних вантажопотоків: у автошляхів вони скоротилися більш ніж удесятеро через блокаду автомобільних пунктів пропуску на західних кордонах, а альтернативні шляхи через порти вже зараз перевантажені. Паралельно з цим відбудеться падіння доходів громадян через подорожчання імпорту, оскільки перевитрати через простої автотранспорту будуть перекладені на кінцевих споживачів.

«Від блокади кордонів (що має перспективи розширитися) передусім постраждали бізнеси західних регіонів, чиї транспортні ланцюжки повністю переорієнтувались на сусідні країни ЄС. Бізнеси припиняють отримувати гроші, якими мали сплачувати кредити, податки та зарплати, країна недоотримує валютну виручку», — зазначив він.

Юрій Щуклін додав, що суттєвим чинником ймовірності колапсу системи вантажоперевезень є непрогнозованість залізничної логістики до портів та закритість даних щодо завантаженості під’їзної інфраструктури. Бізнес мусить брати зобов’язання щодо строків доставлення, формувати вантажопотоки на західні кордони та до працюючих портів практично наосліп, не маючи даних про зайнятість провізних спроможностей іншими учасниками.

«Трейдери, у яких хоч якісь потоки йшли на захід, зараз перемикають їх на порти. Але цей шлях обмежений можливостями припортових станцій. Корабель замовляється вже за два місяці до завантаження, але ніхто не знає, чи буде тоді можливість довезти та завантажити, і скільки це буде коштувати», — пояснив експерт.

І додав, що трейдери перекладатимуть можливі збитки на виробника, який отримає за свій товар ще меншу виручку.

Щоб відвернути критичні наслідки, він пропонує здійснити низку послідовних кроків на державному рівні. Зокрема, уряд за допомогою союзників має ініціювати інтервенційні закупівлі призначеного на експорт зерна, щоб виробники-аграрії отримали обігові кошти, і водночас сформувалися чинники більш сприятливої цінової конʼюнктури на світових ринках. Також цей механізм дасть змогу знизити напругу на логістичних шляхах.

Ще одним кроком, що міг би усунути чинники колапсу на ринку вантажоперевезень, має стати повернення держави до функцій медіатора та координатора ринку логістики, переконаний Юрій Щуклін.