За 12 місяців минулого року провідні компанії галузі ритейлу заплатили більше 28 млрд грн податків на працю у вигляді ПДФО, військового збору та ЄСВ і забезпечили роботою більше 393 000 працівників.
До війни сфера роздрібної торгівлі знаходилася в топ-5 найбільш прибуткових галузей економіки України. Як свідчить нещодавнє дослідження RAU, на кінець 2023 року вже працювало на 11% більше торгових точок ніж на початку минулого року. Галузь не тільки відновилася, але й збільшила кількість працюючих магазинів порівняно із довоєнними показниками (+4%). Ритейл продовжує бути одним із головних джерел бюджетних надходжень за рахунок сплати загальних податків та податків на оплату праці.
Галузь роздрібної торгівлі також є однією з найбільших у країні серед роботодавців. Ритейлери забезпечують доходами сотні тисяч працівників та більш ніж мільйон членів їхніх сімей. І це не перебільшення. Враховуючи, що війна залишила без роботи багатьох працездатних українців, працюючий член родини часто стає єдиним «годувальником».
Забезпечення роботою
Як свідчать дані опитування 102 компаній – членів RAU, які взяли участь у дослідженні, на кінець грудня 2023 року в сфері ритейлу було більше 393 000 співробітників, задіяних у роботі мереж. Відповідно в масштабах країни ці цифри будуть значно вищі. Загалом у опитуванні були представлені компанії з восьми секторів: продовольчого та непродовольчого ритейлу, аптечні мережі, АЗК, ювелірні магазини, мережі з продажу одягу та взуття, електроніки та побутової техніки, будматеріалів. Ритейлери намагаються зберегти кадри там, де це можливо, оскільки потім буде значно важче знайти або виховати потрібного спеціаліста.
Аби оцінити масштаб важливості ритейлу у працевлаштуванні українців, достатньо згадати топ-20 найбільших приватних компаній, де в першій трійці (АТБ, Fozzy Group та Епіцентр) кожна має в штаті від 40 000 до-56 000 людей. Всі ці люди отримують стабільний щомісячний дохід, який дозволяє їм не тільки купувати товари першої необхідності, а ще й донатити на ЗСУ.
По мірі відновлення та зростання кількості магазинів кількість робочих місць поступово буде зростати й надалі. Що в тому числі буде особливо важливо на деокупованих територіях. Відповідно зростатимуть і податкові надходження від ритейлу за рахунок ПДФО, військового збору та єдиного соціального внеску, що сплачуються з фонду заробітної плати. Нагадаємо, що за рахунок ЄСВ держава виплачує соціальну допомогу та пенсії.
Податкова складова
Нагадаємо, роботодавці утримують із зарплат працівників податки – 18% податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) та 1,5% військового збору (ВЗ). Відповідно, на руки співробітники отримують меншу суму. Крім зарплати, роботодавець за працівника сплачує 22% єдиного соціального внеску (ЄСВ) за рахунок власних коштів. Наскільки ці податки важливі, добре видно на прикладі відносно спокійної Полтавської області, де за даними місцевої обласної військової адміністрації (ОВА) питома вага податку на доходи фізичних осіб становить 64% усіх надходжень місцевих бюджетів.
Якщо взяти середню заробітну плату (дохід), яку регулярно розраховує Пенсійний фонд України для нарахування пенсій на основі даних Державної податкової служби, то за 2023 рік вона становила 14 308 грн. Відповідно можна підрахувати, скільки ПДФО та військового збору сплатили учасники дослідження RAU за 393 000 своїх співробітників за 12 місяців минулого року – 13,2 млрд грн. Окрім зарплати, роботодавець за працівника сплачує 22% єдиного соціального внеску (ЄСВ) за рахунок власних коштів, – і ця сума, згідно аналогічного розрахунку виходить за 12 місяців на рівні 14,8 млрд грн. Тобто разом більше сотні ритейлерів сплатили минулого року до бюджетів усіх рівнів 28 млрд грн податків лише у вигляді нарахувань на оплату праці.
В масштабах всієї галузі ці цифри будуть значно більшими, оскільки усі роботодавці та приватні підприємці мають сплачувати за себе та своїх найманих працівників ЄСВ. Базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума кожної заробітної плати, яку вони платять застрахованим працівникам. У свою чергу ФОП сплачують ЄСВ залежно від свого доходу.
Наприклад, у 2023 році тільки корпорація АТБ сплатила більше 25 млрд грн загально всіх податків і зборів. Флагманське підприємство корпорації — ТОВ «АТБ-Маркет» — протягом 2023-го сплатило податків і зборів на загальну суму 19,45 млрд грн (аналогічний показник попереднього, 2022 року, становив 15,63 млрд грн). Тож минулого року державний бюджет отримав від найбільшої української торговельної мережі внесок 12,41 млрд грн, до місцевих бюджетів було сплачено 5,12 млрд грн податків і зборів, до цільових фондів – 1,92 млрд грн.
Як нещодавно зазначив голова Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, вже в цьому році спостерігається перевиконання плану податкових надходжень. Так, у лютому 2024-го воно склало 16 млрд грн, що стало наслідком покращення сплати податків у сфері торгівлі.