Про це повідомив перший віцепрезидент Польсько-української господарчої палати Даріуш Шимчиха, пише Інтерфакс-Україна.

“Від початку повномасштабного вторгнення в Польщі було зареєстровано понад 8 тис. товариств з обмеженою відповідальністю за участю українського капіталу й понад 50 тис. одноосібних підприємців”, – зауважив Шимчиха.

Український бізнес у Польщі має великі перспективи

Як наголосив член правління Національної господарської палати Польщі Марек Бельський, український бізнес у Польщі має великі перспективи.

“Польські компанії, які на початку 2000-х були створені в Німеччині, за 10-15 років повернулися на польський ринок і, як носії європейського досвіду, мали величезний вплив на трансформацію Польщі”, – підкреслив він.

Голова правління Польського агентства інвестицій і торгівлі Анджей Диха акцентував, що пріоритетом для уряду Польщі є підтримка співробітництва малого й середнього бізнесу двох країн.

“В адміністративних центрах прикордонних Підкарпатського і Люблінського воєводств – Жешуві та Любліні – відкрито регіональні офіси Польського агентства інвестицій і торгівлі. Також незабаром підрозділ агентства буде відкрито у Львові”, – уточнив він.

Він додав, що від початку повномасштабного вторгнення у Варшаві було відкрито коворкінг для українських підприємців і представництво “Дія. Бізнес”.

Українці добре адаптуються на європейському ринку

Своєю чергою президент Торгово-промислової палати України Геннадій Чижиков зауважив, що Польща є прикладом найбільшої релокації українського капіталу та робочої сили.

“Українські підприємці дуже добре адаптуються на європейському ринку й успішно створюють підприємства не лише в Польщі, а й в інших країнах Східної Європи”, – зазначив він.

На думку міністра з питань реінтеграції та співголови Українсько-польської міжурядової економічної комісії Ірини Верещук, Україна й Польща мають дати можливість вільно працювати підприємствам двох країн на внутрішніх ринках.

“Україні необхідно виконати “домашнє завдання”. Маємо трансформувати економіку, підлаштувати законодавство під європейські стандарти, опрацювати тисячі регулятивних норм, зокрема щодо проведення міжнародної торгівлі”, – наголосила міністерка.

Зауважимо, згідно з даними Євростату, на кінець квітня цього року в Польщі було 953,93 тис. людей, які залишили Україну після початку війни й отримали статус тимчасового захисту. Це 22,7% від усіх людей із таким статусом у ЄС.

Українці у Польщі намагаються реєструвати бізнес, який потребує найменше витрат

Українці зазвичай намагаються запустити у Польщі бізнес, який потребує найменше витрат на придбання основних засобів, у більшості це послуги, онлайн-торгівля.  Але популярними напрямами також є освіта, будівництво, сфера краси, консалтингові послуги, туризм, послуги на ринку нерухомості, кав’ярні та IT-компанії.

У великих містах на кшталт Варшави або Кракова вища конкуренція, але при цьому й більший клієнтський попит на товари та послуги. Натомість у провінційних містах легше відкривати виробництво через більшу кількість вільних локацій, нижчу вартість оренди та час на дорогу до роботи.

За словами керівника центру Дія.Бізнес у Варшаві Вікторії Коритнік, не лякають наших людей ані висока конкуренція на місцевому ринку, ані маленька маржа, ані більш тривалий час виходу на рівень беззбитковості. І навіть складнощі з отриманням кредиту на розвиток справи не стають на заваді українським підприємцям.

Якщо українці винаймають персонал, то як правило, працевлаштовують своїх співвітчизників. У тому числі й з міркувань економії.