Як зміниться небанківське споживче онлайн кредитування в Україні — прогноз

Сьогодні взяти споживчий небанківський кредит для багатьох українців — звична справа, що дозволяє майже миттєво розв’язати нагальні фінансові проблеми. У цій статті ми поговоримо про те, що чекає на цю галузь найближчим часом: прогнози по відсотковим ставкам, як зміниться попит та пропозиція та на які потреби клієнти найчастіше брали кредити

Як протягом найближчого року зміняться відсоткові ставки по небанківських кредитах

Законом передбачено поступовий перехід: зниження рівня максимальної денної ставки до 1,5% з 23.04.2024 та до 1% з 21.08.24. Також на сайтах користувачі отримують доступ до зручних калькуляторів, за допомогою яких можна точно визначити кінцеву суму до сплати.

«Звісно, що для ринку такі глобальні зміни легше сприймалися б у мирний час, коли стабільно і прогнозовано розвивається економіка», — каже Алла Сав’юк, президентка Всеукраїнської Асоціації Фінансових Компаній (ВАФК).

«Оскільки компанії зобов’язані дотримуватись нових нормативів, базові ставки по небанківських кредитах знизяться до дозволених меж. При цьому вартість кредитів для постійних клієнтів навряд чи впаде, бо кредитні організації обмежуватимуть маркетингові акції, які є стандартом кредитування», — пояснює СЕО фінтехкомпанії Moneyveo Сергій Сінченко.

Він додав, що з іншого боку компанії будуть прагнути залучити більше клієнтів, намагаючись вийти на нові сегменти ринку, зокрема банківські. Це може призвести до збільшення конкуренції між фінансовими установами, відтак до нових продуктів, покращення сервісу для цього (банківського) сегменту.

«Як варіант, виросте кількість пропозицій кредитування на довший строк із нижчою ставкою. Також фінансовим компаніям треба буде зосередитися на зниженні операційних втрат без зниження прибутковості», — зазначив Сергій Сінченко.

Яким буде попит на кредитування у населення

Раніше ми писали, що українці все частіше беруть небанківські кредити, в першу чергу на базові потреби для життя. За 2023 рік громадяни підписали у 1,5 раза більше договорів, ніж у 2022 році, однак значно менше, ніж у 2021.

Торік укладено 8,24 млн договорів по небанківським кредитам на загальну суму 40,62 млрд грн. У середньому за 2023 рік українці брали близько 700 тис.небанківських споживчих кредитів на місяць. Середня сума становила 4 926 грн, що на 7% більше, ніж у 2021 році.

Щодо того, чи продовжиться тенденція до зростання популярності небанківських кредитів в Україні, Сергій Сінченко зазначив:

«Зниження відсоткових ставок до 1% на день, згідно з новим законодавством, матиме подвійний ефект на доступність кредитів для населення. З одного боку, воно підвищить прозорість і довіру до ринку, що може сприяти зростанню попиту на кредити. З іншого боку, через втрату рентабельності фінкомпанії будуть змушені обмежувати кредитування ризикованих категорій клієнтів і зменшувати кількість знижок та акцій, а це може призвести до недоступності кредитів для певних груп населення».

Алла Сав’юк, президентка ВАФК, також вважає, що попит на небанківські кредити був і залишається сталим. Вона додала, що для споживачів зросте цінність хорошої кредитної історії, оскільки обмеження процентної ставки призведе до автоматичного перегляду компаніями своїх скорингових моделей. Отримати кредит для клієнта стане складніше.

Як банки та небанківські фінансові установи мотивуватимуть людей брати кредити та не боятись їх

Згідно з результатами соціологічного дослідження «Споживче мікрокредитування в Україні під час воєнного стану», проведеного наприкінці 2023 – на початку 2024 року Асоціацією українських банків, дослідницькою компанією «Рісерч.Юей» та Інститутом соціології НАН України, у цілому банківськими кредитними пропозиціями користуються близько 70% населення, а серед клієнтів МФО ця частка суттєво більша і становить майже 90%.

Переважна більшість користувачів використовує кредитні кошти, щоб задовольнити щоденні потреби: загалом по ринку — 55%, серед користувачів МФО — 64%. Близько половини (48%) клієнтів МФО відзначають, що потреба в кредитних коштах суттєво зросла під час воєнного стану. 23% опитаних користувачів МФО стверджують, що така необхідність з’явилася вперше під воєнного стану (загалом на ринку — 16% опитаних зазначили те саме). Лише 3% опитаних відповіли, що зовсім відмовилися від оформлення небанківських споживчих кредитів.

Для того, щоб підвищити довіру клієнтів та забезпечити стабільний попит на кредити, за словами Сергія Сінченка, фінансові установи повинні:

  1. Забезпечити максимально прозорі умови кредитування без прихованих комісій і незрозумілих договорів. Це підвищить довіру клієнтів.
  2. Реалізувати освітні проєкти з фінансової грамотності, щоб клієнти краще розуміли умови кредитування і могли відповідально користуватися кредитами.
  3. Розробляти спеціальні умови для різних категорій клієнтів, наприклад — знижені ставки для постійних користувачів або спеціальні пропозиції для нових.
  4. Використовувати сучасні технології для покращення якості обслуговування: автоматизовані системи скорингу, чат-боти для підтримки клієнтів та системи швидкого прийняття рішень щодо кредитів.
  5. Надавати високий рівень захисту персональних даних користувачів, щоб вони почувалися в безпеці.

На які потреби українці беруть небанківські кредити та чи зміниться ця тенденція?

За результатами соціологічного дослідження, проведеного на замовлення Асоціації українських банків (АУБ), після вторгнення росії в Україну в лютому 2022 року, 13% респондентів уперше узяли небанківський кредит, 46% стали брати їх частіше, тоді як 12%, навпаки, — рідше.

Частка позичальників, які беруть кредит із метою забезпечення щоденних потреб в очікуванні наступної зарплати, збільшилася з 42% (до 2022 року) до 67%.

Друге за популярністю цільове призначення кредиту — оплата лікування або купівлі медикаментів – 31% (+16 процентних пунктів (п.п.) до показників до 2022 року). Третє місце посіли витрати на ремонт житла та автомобіля – 19% (+7 п.п.).

Як зміниться небанківське споживче онлайн кредитування в Україні — прогноз

Слідом за ними найпопулярнішими причинами оформлення позик виявилися платежі за комунальними послугами — 17% (+8 п.п.), купівля одягу та взуття – 15% (+7 п.п.).

Потреби за більшістю інших статей збільшилися або залишилися на колишньому рівні, тоді як частота оформлення небанківського кредиту з метою відпустки впала відразу вдвічі — з 10% до 2022 року до 5%.

Враховуючи той факт, що починаючи з 1 червня, тариф на електроенергію для населення становить 4,32 гривні за кіловат-годину (незалежно від обсягу споживання), а також можливе подальше здорожчання й інших комунальних послуг, очікується, що українці частіше братимуть небанківські кредити саме на погашення комунальних боргів.

Чому користувачі обирають саме небанківські кредити та чи зміниться ця тенденція?

Серед найчастіших причин вибору саме мікрофінансових організацій, а не банків, користувачі зазначають: «швидкість оформлення кредиту», «можливість оформлення кредиту онлайн» і «миттєвий переказ грошей».

Як зміниться небанківське споживче онлайн кредитування в Україні — прогноз

Основні фактори вибору МФО — відсоткова ставка, максимальний розмір кредиту та графік платежів. Після повномасштабного вторгнення лише 20% користувачів змінили фактори вибору постачальника небанківських кредитів і здебільшого це стосується розміру відсоткової ставки.

Чи будуть українці й надалі обирати саме небанківські кредити? Якщо оцінити останні тенденції, то ринок продовжує стабільно зростати, разом із тим число користувачів, які обирають МФО, збільшується.

Чи варто очікувати на ринку МФО нових гравців

Цей ринок, як і завжди, досить динамічний. Попри те, що вихід на нього пов’язаний з певними викликами, зокрема, необхідністю отримати відповідні ліцензії та відповідати ряду регуляторних вимог, нові гравці з’являються постійно. При цьому, складно точно спрогнозувати, які зміни ми спостерігатимемо найближчим часом.

Серед головних факторів, які стимулюватимуть появу нових гравців, — зростання цифрових технологій і мобільного банкінгу, що створює нові можливості для інноваційних МФО. Сьогодні все більше можливостей для компаній запропонувати швидкі та зручні фінансові рішення.

Що може сповільнити вихід на ринок нових компаній, то це серйозні регуляторні вимоги, воєнні ризики, макроекономічна нестабільність та нещодавно прийнятий закон про обмеження відсоткових ставок за небанківськими кредитами.