У цьому матеріалі ми розглянемо, як змінювалася інфляція в Україні протягом перших дев’яти місяців 2024 року та ознайомимося з прогнозами, які оприлюднив Національний банк

Після суттєвого зниження протягом січня-квітня 2024 року, у травні інфляція в Україні почала зростати і вже у червні очікувано становила 4,8%. У липні цей показник вже сягнув 5,4%, у серпні — 7,5%, у вересні — 8,6%.

Далі ми розглянемо щомісячні звіти НБУ щодо інфляції: за вересень (більш детально), за серпень та липень (базово), а також уцілому за перше півріччя 2024 року.

Також відразу зазначимо, що у матеріалі згадуватиметься абревіатура ІСЦ — це індекс споживчих цін. Він характеризує зміни у часі загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання. Він є показником зміни вартості фіксованого набору споживчих товарів та послуг у поточному періоді порівняно з базисним.

ІСЦ — найважливіший показник, який характеризує інфляційні процеси в економіці країни та використовується для розв’язання багатьох питань державної політики, аналізу і прогнозу цінових процесів, перегляду розмірів грошових доходів та мінімальних соціальних гарантій населення, рішення правових спорів, перерахунку показників системи національних рахунків у постійні ціни.

Інфляція у вересні

Згідно з даними НБУ, у вересні 2024 року споживча інфляція у річному вимірі (р/р) пришвидшилася до 8,6% з 7,5% у серпні. У місячному вимірі ціни зросли на 1,5%.

Фактичні темпи зростання цін були вищими за попередній прогноз. Відхилення від прогнозу зумовлено насамперед стрімкішим пришвидшенням продовольчої інфляції через обмежену пропозицію окремої продовольчої продукції.

Фундаментальний інфляційний тиск також посилився сильніше, ніж прогнозувалося. Так, показник базової інфляції у вересні зріс до 7,3% з 6,5% у серпні. Така динаміка зумовлювалася подорожчанням оброблених продуктів харчування під впливом більшої вартості продовольчої сировини, а також подальшим зростанням виробничих витрат, зокрема на енергозабезпечення та оплату праці. Підтримували ціновий тиск також ефекти перенесення від послаблення обмінного курсу гривні в попередні місяці.

Відразу зазначимо, що монетарна політика Нацбанку спрямовується передусім на приведення інфляції, яка вимірюється індексом споживчих цін у річному вимірі, до цілі 5% на прогнозному горизонті.

«В окремі періоди інфляція може відхилятися від кількісної цілі під дією внутрішніх і зовнішніх чинників, які є поза ефективним впливом монетарної політики НБУ. Водночас НБУ спрямовує свої зусилля на уникнення розбалансування інфляційних очікувань та повернення інфляції до цілі на прогнозному горизонті», — йдеться в інфляційному звіті регулятора.

У вересні НБУ зберіг облікову ставку на рівні 13% і збільшив обсяги інтервенцій з продажу валюти для забезпечення стійкої ситуації на валютному ринку та обмеження інфляційного тиску. Це сприяло підтриманню інтересу громадян до заощаджень у гривні: відновилося зростання строкових депозитів, тривало нарощування вкладень у ОВДП.

Інфляція у серпні

У серпні споживча інфляція у річному вимірі пришвидшилася до 7,5% з 5,4% у липні. У місячному вимірі ціни зросли на 0,6%.

Фактичні темпи зростання цін були незначно вищими за траєкторію прогнозу, опублікованому в Інфляційному звіті за липень. Водночас фундаментальний інфляційний тиск посилився сильніше, ніж прогнозувалося. Так, показник базової інфляції у серпні зріс до 6,5% з 5,7% у липні.

Пришвидшення зростання споживчих цін зумовлювалося насамперед ефектами гірших цьогорічних врожаїв і впливом вищих витрат бізнесу на продовольчу сировину, енергію та оплату праці. Вищезгадані ефекти перенесення від послаблення обмінного курсу гривні у попередні місяці також відігравали важливу роль.

Інфляція у липні

У липні споживча інфляція у річному вимірі пришвидшилася до 5,4% з 4,8% у червні. У місячному вимірі ціни не змінилися.

Фактичні темпи зростання цін були дещо нижчими за траєкторію прогнозу, опублікованому в попередньому Інфляційному звіті. Це зумовлено передусім стриманішим впливом спекотної погоди на ціни сирих продуктів харчування.

Натомість фундаментальний інфляційний тиск очікувано посилився. Показник базової інфляції у липні зріс до 5,7% з 5,0% у червні. Така динаміка випереджала траєкторію липневого прогнозу НБУ. Вона зумовлена, зокрема, швидшим здорожчанням оброблених продуктів харчування під впливом вищих витрат на енергію, зберігання продукції та оплату праці. Тиск на ціни здійснювали також ефекти, зумовлені послабленням обмінного курсу гривні. Водночас інфляційні очікування залишалися доволі стійкими.

Інфляція у першому півріччі 2024

«Упродовж п’яти місяців 2024 року зберігався тренд сповільнення інфляційних процесів — річний темп досяг найнижчого рівня за більш як три роки — 3,3% (2% з початку 2024 року) та був близьким до динаміки інфляції в деяких європейських країнах, на території яких не ведуться жодні бойові дії», — зазначається у звіті Мінекономіки.

Також за даними НБУ, після тривалого періоду зниження інфляція у травні відновила зростання, а у червні пришвидшилася до 4,8% у річному вимірі. Така траєкторія була лише незначно нижчою за попередній прогноз НБУ. Нижча, ніж очікувалося, динаміка цін на продукти харчування компенсувала суттєвіше підвищення тарифів на електроенергію для домогосподарств. Водночас базова інфляція (5% р/р у червні) відповідала прогнозу НБУ.

«Фундаментальний ціновий тиск посилювався через збільшення витрат бізнесу на оплату праці та електроенергію. Крім того, на динаміці окремих компонентів базового ІСЦ (індекс споживчих цін) позначилося послаблення обмінного курсу гривні. Надалі інфляція пришвидшиться, але вже в наступному році почне знижуватися та прямуватиме до цілі НБУ 5%», — йшлося у липневому звіті НБУ.

Тоді регулятор прогнозував, що ціновий тиск зберігатиметься в наступні місяці через подальше збільшення витрат бізнесу, підвищення акцизів, а також вичерпання ефектів значних минулорічних врожаїв та негативний вплив літньої посухи на цьогорічну врожайність.

За підсумком п’яти місяців 2024 року зростання базової інфляції становило 2,8%, внесок до загальної інфляції становив 1,58 в. п. (3,3% за аналогічний період торік), у т. ч. 0,3% за травень. У річному обчисленні базова інфляція становила 4,4% порівняно з 4,9% на кінець 2023 року (15,6% у травні 2023 року).

Небазова інфляція за розрахунками Мінекономіки за підсумком п’яти місяців уповільнилася до 1,1%, внесок — 0,46 в. п. (4,3% за аналогічний період торік), у т. ч. 1% за травень. У річному обчисленні небазова інфляція становила 2,1% порівняно з 5,3% на кінець 2023 року (15,2% у травні 2023 року). Поточне різке сповільнення небазової інфляції зумовлено формуванням значної затовареності ринку продуктами харчування, які є сировинними або з низьким ступенем обробки.

Далі пропонуємо ознайомитися з графіком зміни (гармонізованих) споживчих цін у деяких країнах та в Україні, а також порівняти відсоткові ставки центральних банків.

Прогноз НБУ

«Інфляція залишатиметься помірною — 8,5% на кінець року за оновленим прогнозом. Цьому сприятимуть заходи НБУ із захисту гривневих доходів і заощаджень населення від інфляції та забезпечення стійкості валютного ринку. Стримуючий вплив на ціни матиме й продовження мораторію на підвищення житлово-комунальних тарифів на газ, опалення та гарячу воду. Зважена процентна й валютно-курсова політика НБУ та послаблення зовнішнього інфляційного тиску дадуть змогу сповільнити інфляцію вже у 2025 році — до 6,6%», — йдеться в аналітичному матеріалі Нацбанку за липень.

Зазначається, що у 2026 році інфляція повернеться до цілі 5% на тлі поступової нормалізації функціонування економіки та подальшого поліпшення ситуації в енергетиці.

Також Нацбанк оприлюднив прогноз ІСЦ до четвертого кварталу 2026 року.

Пояснення до таблиці:

• річна зміна: найвища точка фіксувалася у 2022 році, коли показник становив понад 20%. Далі відсоток зменшувався, однак прогнозується незначне коливання;
• квартальна зміна: має тенденцію до зниження в середньостроковій перспективі;
• прогноз на 2026 рік: показує подальше зниження ІСЦ до рівня 3,1%.

Зміна на 20% для індексу споживчих цін — це досить високий рівень інфляції, що зазвичай вважається негативним явищем для економіки. Такий високий показник означає, що ціни на товари та послуги зросли на 20% порівняно з попереднім роком, що може свідчити про економічну нестабільність, зниження купівельної спроможності населення і викликає проблеми для бізнесу та споживачів.

Нормальним рівнем інфляції зазвичай вважається показник у межах 2-3% на рік. Такий рівень є стабільним і навіть корисним, оскільки він стимулює економічне зростання, підтримуючи попит, але без значного зниження купівельної спроможності. Тому зниження ІСЦ до 3-5% у прогнозі на 2025–2026 роки свідчить про те, що інфляція повертається до більш стабільного, контрольованого рівня, що є позитивним для економіки.