Найближчим часом в Україні можуть прийняти законопроєкт, що націлений на регулювання ринку мікрокредитування. Основна його задача — знизити ставки та захистити споживачів. Чого очікувати та як відреагували учасники галузі, розглянемо далі

«Сьогодні фіксуються надвисокі ціни на ринку мікрокредитування: денна номінальна ставка може сягати 5% на день, а середня номінальна річна процентна ставка — більше 1 000% річних. Саме тому, ініціювали з колегами законопроєкт щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», — заявив наприкінці червня Данило Гетманцев, голова Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики.

Цим законопроєктом передбачається:

• обмеження денної процентної ставки за споживчим кредитом до 1% в день від загального розміру кредиту;
• заборона кредитодавцю та новому кредитору вимагати від клієнтів будь-які платежі, не зазначені в договорі про споживчий кредит;
• заборона зазначати в договорі про споживчий кредит умову про продовження в односторонньому порядку строку користування кредитом (це має здійснюватися виключно шляхом укладення додаткового договору за домовленістю сторін);
• зобов’язання кредитодавця передавати інформацію щодо всіх споживчих кредитів незалежно від суми кредиту до бюро кредитних історій.

Нагадаємо, що в травні також Нацбанк запропонував внести зміни до закону «Про споживче кредитування», зокрема встановити граничні норми кредитних ставок, додавши, що така практика є усталеною серед регуляторів у країнах ЄС, Великобританії та США.

«Максимальний розмір реальної денної процентної ставки, тобто загальних витрат за споживчим кредитом, виражених у процентах за день користування кредитом від загального розміру виданого кредиту, не повинен перевищувати суму з розрахунку 0,8% у день. Сьогодні це значення для мікрокредитів становить у середньому 2,5%», — зазначили в НБУ, підкресливши, що подекуди річна ставка досягає 1500%.

Чи приймуть новий законопроєкт та які правки будуть внесені, точно невідомо, але ринок вже встиг відреагувати на ініціативу. Щоб дізнатись більше про настрої в сфері мікрокредитування, ми в PaySpace Magazine взяли коментарі в деяких учасників, зокрема, Moneyveo, CreditPlus, SOS Credit та ВАФК (Всеукраїнська Асоціація Фінансових Компаній).

Чому саме зараз ВРУ вирішила ініціювати законопроєкт стосовно обмеження ставки кредитів, які видають МФО, хоча НБУ вже давно про це говорив?

«Звісно, що для ринку такі глобальні зміни легше сприймалися б у мирний час, коли стабільно і прогнозовано розвивається економіка. Ринок ще не оговтався від шоку війни і до довоєнного обсягу надання послуг дуже далеко. Будь-який процес законотворчості — довготривалий. Тому НБУ підготував та презентував своє бачення змін», — каже Алла Сав’юк, президентка Всеукраїнської Асоціації Фінансових Компаній (ВАФК).

За її словами, на майданчику ВРУ було проведено відкрите обговорення запропонованої концепції, на якому бізнес-спільнота висловила свої застереження і надала пропозиції. За результатами їх розгляду та відповідей Нацбанку на них, народними депутатами був підготовлений законопроєкт.

«Національний банк послідовно йде по найгостріших питаннях ринку. В першу чергу було відрегульовано питання роботи з простроченою заборгованістю та належного інформування клієнтів, посилені вимоги до договорів, чітко визначені методи дистанційної ідентифікації та верифікації клієнтів. Національний банк налагодив роботу по обробці звернень споживачів та сформував систему нагляду за учасниками небанківського фінансового ринку. Усі ці питання потребували часу. Зазначений законопроєкт — це лише черговий етап регулювання», — каже Володимир Довгаль, СЕО CreditPlus

Як зазначив Сергій Сінченко, СЕО Moneyveo, в країні, де йде війна, фінансова система потребує стабілізації, тож зміни в регулюванні якраз на часі. ВР прагне запобігти фінансовим ризикам та сприяти забезпеченню рівноваги на кредитному ринку.

«Небанківські споживчі онлайн-кредити набирають все більшої популярності у населення. У багатьох людей через повномасштабну війну дохід нестабільний, бувають затримки оплати праці. Швидко отримати кредит без застав, та ще й онлайн у банківській установі — майже неможливо. Надаючи доступ до кредитів широкому колу споживачів, фінкомпанії підвищують фінінклюзію в державі», — додає пан Сінченко.

Він підкреслив, що оскільки в Україні відсутнє урегульоване законодавство, яке б захищало права кредиторів, кредитні організації беруть на себе високі ризики, тому природньо, що процент за їхні послуги вищий, ніж у банківських організаціях. Адже ті мають державну підтримку на дофінансування. Тож проблема високих ставок в сегменті небанківських організацій дійсно існує.

«Через погіршення економічної ситуації в країні споживачі стають більш вразливими і потребують особливого захисту, тому рішення ВР щодо обмеження ставок є доцільним. Зважаючи на економічний і політичний контекст, зацікавленість уряду у врегулюванні фінансового сектору, зокрема обмеження ставок, очевидна. Разом з тим варто враховувати необхідність розвитку сектору, оскільки потреба українських громадян у кредитних коштах дійсно висока», — каже СЕО Moneyveo.

За даними НБУ, у першому кварталі 2023 року обсяг кредитування зріс на 39%. Дані внутрішніх опитувань Moneyveo свідчать, що люди беруть кредити на життєво необхідні речі. Наприклад, взимку люди брали кредити на придбання генераторів, дрібний ремонт, побутову техніку, знищену в ході війни.

Сергій Сінченко каже, що середня оборотність кредиту становить 15 днів. Це свідчить про те, що такий вид позик оформлюють на короткий період, тобто це гроші до зарплати. Вони дійсно необхідні в сучасних умовах. Ось чому важливо зберегти доступ громадян до фінансових послуг та здатність фінкомпаній здійснювати свою діяльність.

«Саме тому при створенні законопроєкту важливо враховувати думку гравців ринку. Це дасть змогу діагностувати можливі негативні наслідки або недоліки регулювання, які можуть пошкодити ринкову економіку. Діалог ВР з професійними асоціаціями допоможе аналізу ризиків і прийняттю заходів для забезпечення економічної стабільності, розробці ефективних механізмів фінансового регулювання. Сподіваємося, що до нашої думки прислухаються і закон матиме позитивний вплив на ринок, сприятиме розвитку економіки в цілому», — наголосив СЕО компанії Moneyveo

Якщо законопроєкт вступить офіційно в дію, як це вплине на попит мікрокредитів? Яка сьогодні ситуація на ринку?

За словами Алли Сав’юк, президентки ВАФК, попит на мікрокредити був і залишається сталим. У I кварталі 2023 року обсяг наданих споживчих кредитів становив 9,3 млрд (для порівняння, у I кварталі 2022 року цей показник знаходився на рівні 11,6 млрд). За I квартал 2023 року укладено 1879 тис. кредитних договорів.

«Якщо в 1-му кварталі 2022 року послуги споживчого кредитування надавало 144 небанківських фінустанови, то у 1-му кварталі 2023 року — лише 98 компаній, — каже пані Сав’юк. — Ринок поступово відновлюється, але скорочення кількості активних гравців та економічна ситуація, викликана війною, не дають змоги швидко відновити довоєнний рівень активності».

Вона додала, що для споживачів зросте цінність хорошої кредитної історії, оскільки обмеження процентної ставки призведе до автоматичного перегляду компаніями своїх скорингових моделей. Отримати кредит для клієнта стане складніше. Зросте конкуренція між компаніями за надійного клієнта.

«У будь-якому разі попит на беззаставні короткострокові кредити не зменшиться з прийняттям запропонованого законопроєкту», — зазначила Алла Сав’юк.

Тут постає інше питання: «а чи зможе бізнес пристосуватися до нових правил гри», і якщо так, то наскільки швидко? Відтак, чи буде задоволений попит споживачів?

На питання: «Чи зможе новий законопроєкт відновити ринок мікрокредитування», та чи можливо, що ВР в такий спосіб планує підштовхнути галузь до розвитку, Володимир Довгаль, СЕО CreditPlus, відповів:

«Дійсно, зниження ставок може певною мірою сприяти відновленню обсягів ринку, але я не думаю, що хтось має на меті таким чином підштовхнути ринок мікропозик. Основним результатом має стати сильніше регулювання ринку і вищий рівень захисту споживачів».

Як законопроєкт вплине на гравців ринку та споживачів?

На думку Сергія Сінченко, це може призвести до змін умов кредитування та розмірів кредитів, які видають фінустанови. Якщо ставки будуть занадто обмежені, це може зробити позики нерентабельними для самих фінкомпаній, що, зі свого боку, може призвести до скорочення їхньої кредитної активності.

«Як наслідок, кредитні кошти стануть доступні меншій кількості клієнтів. Фактично, величезний пласт споживачів втратить право на кредит взагалі і буде змушений шукати кошти іншими шляхами — через неліцензовані компанії тощо, — що породить лише тіньові кошти, оскільки попит на кредитні кошти буде не задоволений», — висловив власну точку зору СЕО компанії Moneyveo.

Він додав, що небанківський сегмент споживчого кредитування зазнає значних збитків і скорочується через складні економічні обставини і війну, тому фінустанови, як учасники ринку, сподіваються на ініціативи з боку ВР щодо захисту прав кредиторів. Небанківські компанії допомагають вийти із важких життєвих ситуацій, коли клієнт потребує коштів. Ліквідація сектору призведе до погіршення економічного статусу великої кількості споживачів фінансових послуг.

«Зі свого боку, як учасники ринку, ми охоче беремо участь у розробці рішень, які сприяють зниженню ризиків, таких як підтримка програм фінансової грамотності, проєкти з підвищення якості кредитних інструментів, — зазначає пан Сінченко. — Забезпечення стійкості та надійності фінансової системи є спільною метою і компанія готова працювати разом з державним регулятором для забезпечення збалансованого підходу до регулювання сектору небанківського споживчого кредитування».

Також його думку, дієвим способом зниження ризиків неповернення кредитів могли б стати додаткові методи повернення заборгованості (розгляд спорів з використанням наказного провадження, альтернатива виконавчим написам нотаріуса, введення відповідальності позичальників за введення в оману кредитора тощо). Однак все це потребує значних змін у законодавчому полі.

«Наразі достеменно спрогнозувати наслідки як для споживачів, так і для надавачів фінпослуг дуже важко. Все залежатиме від того, яка гранична ставка буде законодавчо визначена і чи достатній час на адаптацію буде надано учасникам ринку», — каже Алла Сав’юк.

За її словами, в першу чергу законопроєкт вплине на добросовісних надавачів ринку, які прагнуть максимально якісно виконувати законодавчі вимоги. Логічно, що інвестори не фінансуватимуть бізнес нижче собівартості, тому передчасні кроки можуть поставити під питання доцільність подальшої діяльності компаній.

«Наприклад, вартість оцінки кредитоспроможності споживача як для кредиту 100 тис. грн, так і для кредиту 3 тис. грн., коштує приблизно однаково (це запити до БКІ, BANK ID НБУ, операційне супроводження процесу кредитування), але процентна собівартість такої перевірки буде відрізнятися у десятки раз», — підкреслила президентка Всеукраїнської Асоціації Фінансових Компаній.

На питання, чи зможе обговорюваний законопроєкт убезпечити клієнтів МФО від неправомірних дій компаній та колекторів, Максим Ткаченко, керівник юридичного відділу SOS Credit, відповів:

«Цей законопроєкт, це не про убезпечення клієнтів МФО від неправомірних дій компаній та колекторів, тому що даний законопроєкт більше про регулювання відсоткової ставки та реклами. А саме — зменшення боргового зобов’язання за кредитами».

Він додав, що за регулювання діяльності мікрофінансових компаній та колекторів відповідають дещо інші закони.

ВР наголосила, що МФО повинні передавати всі дані до БКІ, — як це вплине на роботу учасників ринку?

«Насправді суттєво не вплине. Тому що учасники ринку і так передають дані про кредитні договори вище мінімальної ЗП. А отже мають налаштовані АПІ та канали зв’язку з БКІ. Відповідно для реалізації норми потрібно буде внести зміни до інформаційних систем та ймовірно налаштувати обмін частіше з БКІ», — пояснила Алла Сав’юк.

Сергій Сінченко також зазначив, що проблем ніяких не виникне:

«Манівео почала робити це ще до законопроєкту. З 2014-го року ми передаємо дані до БКІ. На нашу думку, це сприяє покращенню кредитної оцінки та ризикового аналізу. Врахування даних з бюро кредитних історій може допомогти компаніям здійснювати більш об’єктивну кредитну оцінку та ризиковий аналіз позичальників».

Таку ж думку висловив і Володимир Довгаль:

«Ця вимога не є новою. Вже зараз компанії зобов’язані передавати дані до бюро і передають цю інформацію. Рівень кредитних бюро й інформації про клієнтів досить високий».

Чи зменшиться кількість скарг проти МФО, якщо ставка знизиться до 1%?

«Скарг насправді буде трохи менше, але це якщо брати весь ринок, тому що, скоріш за все, після прийняття даного законопроєкту деякі гравці будуть змушені покинути ринок небанківських фінансових установ. Проте, якщо брати кожну компанію окремо, то скоріш за все цей законопроєкт не зменшить кількість скарг проти МФО з боку клієнтів, тому що є така приказка: «Ти береш чужі гроші, а повертати треба свої». Тому, дивлячись зі свого професійного судження та того, що ми бачимо, хоч під 0% видай кредит, люди все одно будуть скаржитись до НБУ», — сказав, Максим Ткаченко, голова юридичного відділу SOS Credit.

За його словами, скарги до НБУ, як правило, подаються зі сторони позичальників для затягування процесу повернення боргу.

«Тому я не думаю, що даний законопроєкт зменшить кількість скарг проти МФО. Коли потрібно людям повертати кредити, вони все одно будуть невдоволені, будуть шукати будь-який привід, для того, щоб звернутися до НБУ. І я можу сказати, що це стосується не тільки небанківських фінустанов, а й банків також. Кредитування в цілому — це специфічний продукт, тому люди завжди будуть скаржитись», — поділився думкою пан Ткаченко.

Він наголосив, що в країні потрібно вибудовувати правило «Кредитної дисципліни споживача» в якій буде чітко прописано, що кожен споживач зобов’язаний сплатити свої борги за кредитними договорами, — тоді на ринку буде платіжна дисципліна, яка буде торкатись обох сторін, як кредитодавця так і позичальника.

«Наразі є певний дисбаланс обов’язків кредитодавця перед позичальником. Бо зараз так, позичальник бере кредитні кошти та може вигадати 1001 причину щоб їх не повертати. Тому, як правило, більшість скарг з боку позичальників (і в деяких випадках вони це прямо зазначають перед подачею таких скарг до НБУ) подаються виключно для затягування процесу повернення  кредиту, це було і до війни, і під час війни, і, на жаль, я думаю буде і після», — підкреслив голова юридичного відділу SOS Credit.

Також фахівець зазначив, що сьогодні законодавство щодо захисту прав споживачів досить зарегульоване. На ринку небанківських фінансових установ всі свідомі компанії навіть думати не стануть, щоб якось порушувати законодавство України. Кожна компанія, яка хоче залишитись на ринку небанківських фінансових установ, робить максимум зусиль для виконання всіх законодавчих норм НБУ та інших законів та підзаконних актів України.

«Тому компанії-учасники ринку, які хочуть працювати, досить прискіпливо слідкують за виконанням законодавства та постанов НБУ, а ось позичальники, незважаючи на закони та договірні зобов’язання, не завжди готові виконувати свої обов’язки за кредитними договорами, на жаль», — каже Максим Ткаченко.

Як у цілому ринок реагує на цей законопроєкт?

«Безперечно, законопроєкт викликав сильний резонанс на ринку. На жаль, не всі зацікавлені сторони змогли справитися з емоціями і вдались до анонімної критики авторів законопроєкту, зокрема народної депутатки Ольги Василевської-Смаглюк, з переходом на особисті образи. Однозначно можу сказати, що учасники ВАФК вважають такі методи неприпустимими», — зазначила Алла Сав’юк.

За її словами, в учасників ВАФК, безперечно, є свої застереження до зареєстрованого законопроєкту, які озвучуються відкрито і прозоро. Асоціація прагне до конструктивного діалогу зі всіма стейкхолдерами з метою подальшого удосконалення регулювання фінансового сектору та забезпечення економічної стійкості. Саме тому, наразі бізнес-спільнота аналізує запропоновані зміни, вивчає їх вплив на існуючі бізнес моделі та готує свої обґрунтовані пропозиції до законопроекту.

«Ринок дуже серйозно сприймає всі ініціативи НБУ. Учасники ринку відкриті до обговорення законопроєктів та готові змінюватися та адаптуватися під вимоги регулятора», — каже Володимир Довгаль, СЕО CreditPlus.

Як зазначив Сергій Сінченко, СЕО Moneyveo, цілком можливо, що фінкомпанії будуть змушені переглянути свою бізнес-модель та змінити умови кредитування. Можна прогнозувати те, що ринок залишать компанії, неспроможні ефективно працювати зі скорингом та ті, що не вміють працювати з боржниками. Наприклад, через відсутність програм реструктуризацій і подібних для прийнятної схеми погашення боргу.

«Законопроєкт може змусити компанії переглянути стратегії бізнесу та шукати нові можливості для генерації прибутку. Наприклад, розширити види фінансових послуг або портфелі і шукати нові цільові аудиторії», — додав пан Сінченко.

Він пояснив, що цілком можливо буде зменшення розміру кредитів, зміна їхнього періоду, перегляд вимог до позичальників тощо. У кожному конкретному випадку це буде залежати від ефективності операційної моделі бізнесу, мобільності компанії, а також вміння адаптуватися та зберігати свою конкурентоспроможність.

«Насправді гравці, які зацікавлені у зростанні бізнесу — зацікавлені у розвитку ринку, зокрема в ефективному регулюванні, що сприяє виведенню недобросовісних конкурентів, які негативно впливають на формування іміджу ринку в цілому. Ми готові підтримувати ініціативи, які сприяють балансу між захистом національних інтересів та забезпеченням прав усіх учасників ринку, працювати задля створення ефективних діючих механізмів, що забезпечить перспективи розвитку і після війни», — резюмував Сергій Сінченко.